Нещодавно в інтернеті набрала популярності стара листівка із зображенням визначних пам’яток Болграда, яка датується 15 січня 1904 роком. Інтернет-видання “Махала” вирішило перевірити, чи збереглися ці споруди сьогодні та зʼясувало яка в них доля.
У 1847 році в місті було відкрито жіноче училище, в якому навчалися дівчата із багатих і знатних сімей. Там вивчали Закон Божий, російську мову, математику, французьку та німецьку мови, географію, історію, чистописання, болгарську мову. А коли у 1856 році, після поразки Росії в Кримській війні південь Бессарабії перейшов до Молдовського князівства, у школі стали вивчати ще й румунську мову. З 1877–1878 років училище було реорганізовано в гімназію, а її першою директрисою стала мадам Поль. Наразі жіноча гімназія є ліцеєм № 2, де навчаються не тільки дівчата, але й хлопці.
У 1858 році в місті відкрилось училище, яке згодом, 1 травня 1859 року, було реорганізовано у гімназію імені Кирила і Мефодія, а першим її директором став болгарський вчитель Савва Радулов. У 1878 році в ній вчителювало 50 осіб. Відповідно до навчального плану в гімназії вивчали болгарську, румунську, латинську, слов‘янську, французьку, німецьку мови, історію, астрономію, малювання. Це був перший болгарський середній загальноосвітній заклад, який перетворився на культурно-освітній центр болгарського відродження. Зараз гімназія є однією із найкращих місцевих шкіл, в ній навчаються й дівчата, й хлопці. Вона не втратила своїх зв’язків із Болгарією: завдяки гімназії діти можуть без проблем вступати до болгарських вищих навчальних закладів.
29 червня 1843 року відбулась закладка першого каменя кладовищенської церкви Святого Митрофана, кошти на яку збирали усі поселенці. У 1844 році церква була збудована, а на її освячення приїхав сам засновник міста – генерал Інзов. В інтер’єрі церкви зберігся іконостас і фрески, серед яких зображений й сам Іван Микитич. 9 червня 2010 року при вході до цвинтаря, був відкритий пам’ятний знак на честь перепоховання праху Івана Інзова. Він являє собою стелу із зображенням Мавзолею Інзова та фігур людей, що несуть домовину із тілом генерала. Сьогодні кладовищенська церква є пам’ятником архітектури.
Свято-Миколаївська церква — споруда болгарської православної церкви в ім’я Святого Миколи, була збудована у 1881 році в центрі міста на основі креслень архітектора Тона за кошти парафіян і освячена 24 травня того ж року. За час свого існування будинок церкви переніс кілька сильних землетрусів, останній з них був у 1987 році, через що прийшов в аварійний стан. З початку 2000-х років проводились ремонтно-відновлювальні роботи, в результаті яких була змінена висота і конфігурація дзвонарі й світлового барабана, а також куполів. Зараз церква є пам’яткою архітектури національного значення.
Зведення Спасо-Преображенського собору розпочалось за кошти болгарської громади в 1833 році за проєктом архітектора Авраама Мельникова, а завершено у 1838 році. Його будівництво обійшлося болгарським переселенцям у 750 тис. рублів асигнаціями. З моменту освячення собору служба проводилась болгарською, потім румунською, церковнослов’янською мовою з російською простонародною вимовою. Інтер’єр був розписаний у 1912–1914 роках І. Піскарьовим із синами в стилі романтизму за ескізами Васнєцова. У 2012 році під час реставраційних робіт в соборі спалахнула пожежа, яка повністю знищила всі стіни, завалився купол. До літа 2015 року було відновлено купол та дах, до середини 2018 р. відновили розпис та відреставрували іконостас. 30 вересня 2018 р. відбулося велике освячення відбудованого собору.
Сьогодні Спасо-Преображенський собор є безперечно головною пам’ятником архітектури національного значення, гордістю нашого міста.
У 1822 році під керівництвом інженер-майора та ад’ютанта генерала – Сергія Миколайовича Малевінського на березі озера Ялпуг було закладено парк ім. А. С. Пушкіна. За проєктом С. Малевінського було збудовано й павільйон, де знаходилися бібліотека та більярдна. Пізніше в його стінах відкрився один із перших розважальних закладів у Болграді під назвою «Старий замок» орендарем павільйону навіть було проведено реставрацію будівлі, але через два-три роки бар було ліквідовано і пам’ятник культури був кинутий напризволяще. Сьогодні відбувається реставрація будівлі. За планом буде відновлено «Літній павільйон» у парку ім. Пушкіна, на першому поверсі якого у стилі ХІХ століття відтворять кімнату-музей першого градоначальника Болграда Сергія Миколайовича. На другому поверсі будівлі обладнають приміщення для роботи моніторингової групи, яка займатиметься вивченням екологічного стану міста, узбережжя та озера Ялпуг.
Болградський Казенний Винний склад був збудований у 1900 році в Болграді, на землі, якою володів поміщик Давидов. Склад був і є частиною винзавода. До складу заводу також входили великі господарства, наприклад, винрадгосп ім. Суворова, який був одним із передових господарств з вирощування винограду не лише на Одещині, а й у всій Україні.
Нині винзавод виробляє та реалізує спиртні напої (вина, коньяки, вермути, шампанське та ін.). Компанія є одним із найбільших операторів виноробства України, володіє торговими марками «Marelli», «Bolgrad» (ТМ Болград) та «Кардіал», має виноградники у Болградському районі Одеської області на схилах пагорбів навколо озера Ялпуг та вздовж оборонних споруд часів Римської імперії – Троянового валу.
Земська лікарня була збудована у 20 столітті. Наразі будівля – це управління Центральної Районної Лікарні.
Міська дума існувала з 1920-х років. Наразі це будівля медичного санітарного батальйону. На його території існує кухня, на якій готують їжу для військових строкової служби.
На жаль, відомостей про епідемічну лікарню не збереглося, кажуть, що її будівлю давно знесли.
Інтернет-видання Бессарабії
