Гра у кості “Ашик” досить розповсюджена на півдні Одеської області у місцях компактного проживання болгар і гагаузів, зокрема в селах Городнє, Виноградівка, Кубей Болградського району та у Котловині Ізмаїльського району. Міністерство культури та інформаційної політики додало гру у перелік нематеріальної спадщини України. Про це повідомили у Мінкульті.
“Ашик” є поширеною у гагаузів національною грою, правила якої передавалися з покоління до покоління. В різних селах вона має свою назву. Нещодавно бессарабський збирач місцевих традицій Олександр Полібза поділився з інтернет-виданням “Махала” правилами цієї гри.
Існує величезна кількість варіацій ігор в “ашик”, які розвивали спритність, окомір і винахідливість.
Суть гри полягала в тому, щоб з відстані вправно кинути кістку, яка мала стати особливо і вибити іншу кістку. Фішками у грі виступають зазвичай надкопитні кістки (суглоб) барана/вівці або іншої подібної тварини. Їх особливо виварювали та фарбували в різні кольори.
Прості ашики мали різну номінальність залежно від розміру та кольору. Серед усього набору обов’язково є найбільший, основний ашик, так звана козирна кістка. Вона виконувала роль головного трофея, який кожен учасник намагався виграти за допомогою вправності в ході гри.
Інтернет-видання Бессарабії
