У червні інтернет-видання «Махала» розповіло про результати лабораторних досліджень води та ґрунтів у Сараті, які наприкінці 2025 року провела місцева екоактивістка Ольга Небога. Тоді аналізи показали підвищену мінералізацію води та значний вміст натрію у досліджених джерелах. Окремою проблемою, про яку розповіла активістка, стала відсутність автоцистерни для питної води, яка раніше доставляла воду мешканцям селища. Після цієї публікації редакція вирішила з’ясувати, чи проводила місцева влада офіційні дослідження якості води у Сараті, що вони показали та що робиться для забезпечення мешканців якісною питною водою. Для цього «Махала» спрямувала інформаційний запит до Саратської селищної ради.
Приводом для лабораторного дослідження води для Ольги Небоги стали зміни, які вона помітила у власному саду. Частина рослин почала гинути, особливо після поливу водопровідною водою.
Щоб перевірити свої припущення, наприкінці 2025 року вона звернулася до лабораторії «Balkany Lab», де замовила дослідження води та ґрунту.
Результати показали підвищену мінералізацію води. У водопровідній воді також зафіксували підвищену лужність: pH становив 9,28 при нормі 6,5–8,5.
Показники загальної мінералізації перевищували допустиму межу 1000 мг/л у всіх досліджених зразках. Окремо привернув увагу вміст натрію: у водопровідній воді він становив понад 239 мг/л при нормі до 50 мг/л.
Під час інтерв’ю Ольга Небога також розповіла виданню «Махала», що не всі мешканці Сарати можуть постійно купувати або привозити воду в бутлях. За її словами, раніше питну воду Саратою доставляла автоцистерна для питної води, але близько року тому вона припинила працювати.
Для людей похилого віку це створило додаткові труднощі, адже придбану воду потрібно ще й доставити до будинку.
Саме тому редакція вирішила звернутися до селищної ради не лише щодо результатів досліджень, а й щодо того, як мешканці можуть отримувати питну воду, якщо не можуть самостійно її купувати та доставляти.
8 липня «Махала» направила до Саратської селищної ради запит, у якому попросила надати інформацію про лабораторні дослідження якості питної води у 2025–2026 роках, виявлені перевищення нормативних показників та заходи, які вживаються для їх усунення.
Окремо редакція запитала про припинення роботи автомобіля, який раніше доставляв питну воду мешканцям селища, причини припинення доставки та можливість її відновлення. Також ми поцікавилися, чи розглядає селищна рада альтернативне забезпечення якісною питною водою, зокрема для людей похилого віку, людей з інвалідністю та інших соціально вразливих категорій.
15 липня редакцію повідомили, що запит перенаправлено до КП «Сарата Комунсервіс». У повідомленні зазначалося, що через необхідність опрацювання великої кількості інформації строк підготовки відповіді продовжено до 20 робочих днів.
Фактично відповідь надійшла до редакції лише 12 серпня. При цьому у вихідних данних листа КП «Сарата Комунсервіс» зазначена дата 21 липня 2026 року.
У відповіді, яку редакція отримала від комунального підприємства, зазначено, що протягом 2025 року та першого півріччя 2026 року проводилися регулярні планові лабораторні дослідження води з централізованого водопроводу Сарати.
За інформацією КП «Сарата Комунсервіс», ці дослідження проводив Білгород-Дністровський районний відділ ДУ «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».
Результати показали, що за водневим показником (pH) та перманганатною окиснюваністю вода відповідала нормативам.
Водночас за двома іншими показниками були зафіксовані перевищення — за вмістом амонію та сухим залишком.
При нормативі амонію не більше 0,5 мг/л його показник доходив до 1,5 мг/л.
Сухий залишок при нормативі не більше 1000 мг/л у більшості точок відбору проб становив від 1513,9 до 1671,2 мг/л.
Винятком була вулиця Шевченка, де показник амонію перебував у межах норми.
Таким чином, офіційні лабораторні дослідження, про які повідомило комунальне підприємство, також зафіксували відхилення від нормативів у воді централізованого водопроводу Сарати.
При цьому результати офіційних досліджень відрізняються від аналізів, проведених незалежною лабораторією, до якої звернулася Ольга Небога: у них проблемними виявилися інші показники. Це означає, що результати двох досліджень не варто ототожнювати, однак обидва свідчать про наявність питань до якості води.
У КП «Сарата Комунсервіс» повідомили, що протягом 2025–2026 років підприємство замінило 1,2 кілометра аварійних ділянок водопровідної мережі.
Також було проведено капітальний ремонт насосного обладнання артезіанських свердловин. Підприємство продовжує обслуговування та поточний ремонт мереж відповідно до затвердженого плану.
Водночас у відповіді не зазначено, чи пов’язує підприємство виявлені перевищення амонію та сухого залишку зі станом мережі або обладнання. Так само не вказано, коли саме очікується покращення показників якості води після проведених робіт.
Ще одне питання, яке редакція порушила у запиті, стосувалося автоцистерни для питної води, про яку під час інтерв’ю розповіла Ольга Небога.
Ми запитували, чи відомо селищній раді про припинення роботи автомобіля, який раніше доставляв питну воду мешканцям Сарати, з яких причин це сталося та чи планується відновлення такої послуги.
У наданій відповіді конкретних пояснень щодо причин припинення роботи цієї автоцистерни та можливого відновлення доставки саме питної води немає.
Натомість КП «Сарата Комунсервіс» повідомило, що у разі відсутності централізованого водопостачання або за потреби мешканців вода доставляється спеціалізованою цистерною об’ємом 5 кубічних метрів. Для цього необхідно зробити індивідуальну заявку.
Однак у відповіді не уточнюється, яку саме воду доставляє ця цистерна — питну чи воду з системи централізованого водопостачання, а також чи відповідає вона вимогам питної води.
Тому з отриманої редакцією інформації неможливо стверджувати, що нинішня можливість замовлення цистерни є відновленням тієї послуги з доставки питної води, про яку розповідала Ольга Небога.
Таким чином, питання, куди мешканцям Сарати звертатися за доступною саме питною водою, якщо вони не можуть придбати та самостійно доставити її додому, залишається без чіткої відповіді.
З одного боку, підприємство повідомляє про проведення ремонту водопровідної системи, заміну аварійних ділянок мережі та ремонт насосного обладнання.
З іншого — результати офіційних лабораторних досліджень показали перевищення нормативів за амонієм та сухим залишком.
А для мешканців селища Сарата залишається практичне питання: якщо вони не хочуть або не можуть користуватися водою з-під крана для пиття, наскільки доступною для них є альтернатива? Відповіді на це питання місцева влада фактично не надає.
Інтернет-видання Бессарабії
