Протягом трьох місяців з початку 2026 року інтернет-видання «Махала» публікувало матеріали про медіаграмотність і досліджувало, як мешканці півдня Одещини сприймають інформацію, з якими ризиками стикаються та звідки дізнаються новини. Отримані результати демонструють, що навіть часткові зміни вже відбуваються, і це є важливим показником змін у локальному інформаційному середовищі.
У межах проєкту ми підготували 11 публікацій, присвячених ключовим аспектам сучасного інформаційного середовища. Складні теми намагались пояснювати у зрозумілому форматі, зокрема через приклади з повсякденного життя мешканців регіону. Окрему увагу приділяли ризикам фейків, маніпуляцій та впливу штучного інтелекту. Такий підхід дозволив не лише інформувати, а й формувати практичні навички взаємодії з інформацією.
Робота над проєктом розпочалася з дослідження того, як саме мешканці півдня Одещини отримують інформацію. Зокрема, ми провели опитування, яке показало, з яких джерел люди найчастіше дізнаються новини та яким каналам довіряють найбільше. Це дозволило краще зрозуміти інформаційне середовище регіону та визначити основні виклики, з якими стикається аудиторія у повсякденному житті.
Наступним етапом стало пояснення того, як інформація впливає на людей і чому вона може бути інструментом впливу. Ми звернулися до історичних прикладів і показали, що маніпуляції та інформаційні впливи використовувалися ще з давніх часів, змінюючись і вдосконалюючись разом із розвитком суспільства. Такий підхід дозволив показати, що частина сучасних інформаційних викликів мають глибоке історичне підґрунтя і не є новим явищем.
Після цього ми зосередились на сучасних ризиках, зокрема інформаційних загрозах, які актуальні для півдня Одещини. Також окремо розглядалися питання журналістських стандартів і їхньої ролі у формуванні довіри до медіа.
У наступних публікаціях проєкту фокус більше змістився на практичні навички. Ми пояснювали, як перевіряти інформацію, відрізняти перевірену інформацію від фейкової, як безпечніше користуватися інтернетом та не потрапляти на гачок шахраїв. Також розглядалися теми інформаційних бульбашок, впливу соціальних мереж, ролі Telegram-каналів як джерела новин та нових викликів, пов’язаних із розвитком штучного інтелекту.
Окремий блок матеріалів був присвячений тому, як відрізнити новини від реклами, що таке «джинса» та чому важливо звертати увагу на маркування рекламного контенту. Завершальним етапом стало пояснення технічних аспектів роботи інформаційного простору, зокрема причин, чому іноді не відкриваються сайти та як працюють DDoS-атаки.
Щоб зрозуміти, наскільки наші публікації про медіаграмотність стали в нагоді та були корисними для читачів, ми традиційно провели опитування в Instagram та Telegram та підсумували загальні результати з двох соцмереж. Нам було важливо дізнатися думку аудиторії та її досвід взаємодії з матеріалами, адже це допомагає оцінити їхню практичну цінність і зрозуміти, чи варто розвивати такі теми надалі.
Результати показали, що близько 45% респондентів відзначили повні або часткові зміни у ставленні до інформації, а приблизно 40% зазначили, що стали більш обізнаними після ознайомлення з матеріалами. Це свідчить про те, що навіть у складній темі медіаграмотності можна досягати поступових змін у сприйнятті інформації.
Водночас значна частина респондентів не відзначила змін у своїх звичках. Це очікувано, адже формування медіаграмотності є не миттєвим процесом, а поступовою роботою з аудиторією, яка потребує часу, повторення та системного підходу.
Частина користувачів також почала змінювати свою поведінку: за результатами опитування, близько 26% респондентів зазначили, що більше почали уникати підозрілих посилань, ще приблизно 15% почали регулярно перевіряти інформацію, а близько 7–8% більше звертають увагу на позначки реклами. І навіть якщо таких людей не більшість, це вже є результатом. Для локального медіа навіть кілька десятків читачів, які стали більш уважними до інформації, вже є реальним внеском у безпечніше інформаційне середовище регіону.
Інформаційне середовище півдня Одещини має свою специфіку, адже значна частина новин тут поширюється та споживається через месенджери, соціальні мережі та інші неофіційні джерела. У таких умовах інколи виникають ситуації, коли події відбуваються швидко, а офіційна інформація з’являється із затримкою. У цей період формується інформаційний вакуум, який заповнюється неперевіреними повідомленнями, чутками та припущеннями. Саме в цей момент аудиторія стає найбільш вразливою до маніпуляцій, а поширення такої інформації інколи працює на користь шахраїв або інших недобросовісних джерел.
Такий вакуум активно використовують для поширення фейків і викривленої інформації. Саме тому важливо, щоб люди вміли перевіряти новини, оцінювати джерела та розпізнавати спроби впливу. Водночас оперативність у роботі медіа має поєднуватися з дотриманням журналістських стандартів, зокрема точності, балансу та перевірки фактів.
Сьогодні інформаційний простір постійно змінюється. З’являються нові платформи, формати контенту та способи впливу на аудиторію, а разом із цим зростає і кількість ризиків, зокрема дезінформації та більш складних форм маніпуляцій. У таких умовах медіаграмотність перестає бути разовою навичкою і перетворюється на постійний процес, який потребує уваги та розвитку.
Проект Махали з медіаграмотності показав, що навіть невеликі зміни мають значення. Кожен користувач, який почав критичніше ставитися до інформації, робить внесок у формування більш свідомого та безпечного інформаційного середовища півдня Одещини.
Інтернет-видання Бессарабії
