Стрімкий розвиток технологій приніс людям чимало зручностей і нових можливостей. Сьогодні кожен має швидкий доступ як до розважального контенту, так і до корисної інформації, новин і навчальних матеріалів. Соціальні мережі, месенджери та онлайн-платформи дозволяють не лише споживати контент, а й миттєво ділитися ним, формуючи інформаційний простір. Водночас цифрове середовище відкрило й нові ризики – від поширення фейків і маніпуляцій до шахрайства, витоку персональних даних та інформаційних атак. Саме тому усвідомлене й відповідальне споживання інформації сьогодні є не менш важливим, ніж сам доступ до неї.
Журналіст інтернет-видання «Махала» підготував серію публікацій, присвячених темам протидії дезінформації, інформаційним атакам та формуванню інформаційної стійкості. У цих матеріалах ми зосереджуємо увагу на ключових загрозах цифрового простору – інформаційному тиску, інформаційно-психологічних операціях, шахрайських схемах, маніпулятивних наративах та інших формах інформаційного впливу.
На різних прикладах, зокрема з півдня Одещини, ми покажемо, як інформацію використовували в минулому з метою впливати на свідомість і поведінку людей та як інформаційні загрози працюють на практиці сьогодні. Також продемонструємо прості та дієві поради, які допоможуть критично оцінювати інформацію, розпізнавати інформаційні загрози та підвищити власну безпеку в онлайн-середовищі.
Перша публікація цієї серії присвячена тому, як та з яких джерел мешканці півдня Одещини дізнаються новини. З цією метою ми провели опитування в наших соціальних мережах – Instagram, Telegram i Facebook, а також в офлайн форматі. Це опитування не претендує на повне відображення інформаційної картини півдня Одещини, однак дає змогу зафіксувати окремі тенденції та краще зрозуміти, як частина аудиторії споживає інформацію.
У межах опитування учасникам запропонували три ключові запитання, відповіді на які стали основою для подальшого аналізу. Після завершення опитування ми зібрали всі голоси та узагальнили результати, сформувавши повну статистичну картину отриманих відповідей.
Респонденти обрали такі варіанти:
Респонденти обрали такі варіанти:
Респонденти обрали такі варіанти:
Аналіз новинного середовища півдня Одещини та отриманих відповідей свідчить про те, що найбільша частина аудиторії отримує новини саме через Telegram-канали. Такий вибір пояснюється швидкістю поширення інформації, зручністю формату та можливістю оперативно стежити за подіями в одному середовищі. Водночас висока популярність Telegram означає й підвищену відповідальність користувачів, адже месенджери часто поєднують як перевірений контент, так і не перевірену інформацію.
Соціальні мережі Facebook та Instagram залишаються другим за популярністю джерелом новин. Вони й надалі відіграють важливу роль, зокрема у висвітленні локальних подій, поширенні інформації з громад та формуванні обговорень навколо актуальних тем. Саме ці платформи часто стають простором для зворотного зв’язку, де новини доповнюються коментарями та власними оцінками користувачів.
Меншу частку відповідей отримав Тік Ток, що може свідчити про його сприйняття переважно як розважальної платформи, а не основного джерела новин. Формат коротких відео дозволяє швидко реагувати на події, однак не завжди сприяє глибшому розумінню інформаційного контексту. Водночас онлайн медіа також отримали порівняно небагато відповідей, що може вказувати на зміну способів споживання новин. Месенджери та соціальні мережі дедалі частіше замінюють прямі переходи на сайти, особливо коли йдеться про оперативну інформацію.
Водночас результати опитування показують, що більшість респондентів перевіряють отриману інформацію завжди або час від часу, що є позитивною тенденцією. Разом із тим залишається частина аудиторії, яка рідко або зовсім не звіряє новини з іншими джерелами.
Загалом результати опитування свідчать про зростання ролі швидких і зручних цифрових платформ у споживанні новин на півдні Одещини. Водночас така трансформація інформаційного середовища підкреслює важливість розвитку навичок критичного мислення та кібергігієни, адже саме від свідомого вибору джерел залежить рівень інформаційної безпеки людини.
У наступній публікації серії ми розповімо про те, як повідомлення, знання та символи використовували для впливу на людину в різні історичні періоди — від античності до ХХ століття. Ми простежимо еволюцію такого впливу, покажемо, як змінювалися його інструменти та цілі, а також розглянемо, чому ці приклади залишаються актуальними для розуміння сучасних інформаційних загроз.
Частина візуальних матеріалів до публікації згенеровані за допомогою інструментів ШІ.
Інтернет-видання Бессарабії
