Інтернет-видання Бессарабії
Пошук

“СЬОГОДНІ НАШІ ЛЮДИ, ЯК ПАРТНЕРИ ПО ТАНЦЮ, ПІДТРИМУЮТЬ ОДИН ОДНОГО”, – БАЛЕРИНА-ПЕРЕСЕЛЕНКА З ХАРКОВА СВІТЛАНА САФТА

10 Серпня 2022 16:15
Софія Чебан
“СЬОГОДНІ НАШІ ЛЮДИ, ЯК ПАРТНЕРИ ПО ТАНЦЮ, ПІДТРИМУЮТЬ ОДИН ОДНОГО”, – БАЛЕРИНА-ПЕРЕСЕЛЕНКА  З ХАРКОВА СВІТЛАНА САФТА

Ми продовжуємо знайомити вас із цікавими талановитими людьми, які у зв’язку з війною переїхали до нашого міста чи району. Серед них і 33-річна балерина, контемпорарі-танцівниця, перформер, педагог класичного та сучасного танцю, хореограф-постановник Світлана Сафта, за плечима якої чимало гастролей світом та Європою.

29 РОКІВ ТОМУ…

Світлана в хореографії вже майже 30 років. Все трапилося, коли в один із харківських дитячих садків прийшли педагоги з балетної школи, щоб із трьох-чотирирічних малюків відібрати нових учнів. Гіперактивна Світлана пройшла відбір спочатку в дошкільному закладі, а потім впоралася і з пробним заняттям у самій “балетці”, куди її привела прабабуся.

Дорослі справді не помилилися, не пошкодувала жодного разу про свій вибір згодом і Світлана.

“Мені все одразу сподобалося: і сама атмосфера балетної школи, схожої на храм, і наставники, які вели мене у чудовий світ класичного танцю. Років в 10-11 я вже їздила зі школою на виступи до Іспанії, Японії”, – ділиться танцівниця.

П’ять років навчання у Харківському коледжі мистецтв, де вона здобула спеціальність артиста балету та молодшого спеціаліста, були дуже насиченими – нові предмети, нові знайомства, виступи, перші авторські постановки.

Світлана не боялася чогось нового, навпаки, навіть прагнула цього. Саме з цією метою після закінчення коледжу 2009-го молода хореограф вирушила працювати до Кримського театру. Але пробула там недовго.

“Зарплата була невелика, можливість заробити на оренду квартири викладацькою діяльністю, теж була недостатньою, тому через два сезони я повернулася до Харкова”, – продовжує Світлана.

НАЗУСТРІЧ РОЗВИТКУ ТА … КОХАННЯ

Це повернення, швидше за все, теж було призначено. Моя героїня пішла з головою у роботу в шоу-балеті, де виконувала як класичні, так і сучасні постановки. Виникло бажання розвиватися ще як постановник танців, але бракувало знань. За ними Світлана попрямувала до Харківської державної академії культури, де навчалася заочно. А паралельно гастролювала з шоу-балетом Німеччиною, Францією, працювала якийсь час у Туреччині.

Саме в цій теплій країні вона й зустріла свого майбутнього чоловіка – уродженця села Табаки, з яким не розлучається з того самого 2013 року. Чоловік Світлани теж виступав у Туреччині як акробатичний танцюрист.

“Сьогодні нас усіляко намагається наслідувати наша трирічна донечка – вона й фітнесом займається та танцювати любить. Ми не проти, у танцях немає нічого поганого, навпаки. Але й не наполягаємо на тому, щоб вона теж пов’язувала своє життя з хореографією. У дитини має бути свобода вибору свого майбутнього, яку дали мені свого часу мої батьки”, – впевнена Світлана Сафта.

Молоді люди облаштували свій побут у Харкові, після декрету Світлана повернулася до гастролів, не припиняла викладати.

Того дня вона якраз прилетіла з чергової поїздки до Іспанії, де вже говорили про можливий напад росії на Україну.

“23 лютого я відсипалася, навіть із дочкою не вистачало сил погратися. Але я була рада, що повернулася, десь на підсвідомості, мабуть, відчувала щось мусить статися, але до кінця не розуміла. Не повірила і тоді, коли під ранок 24-го прокинулась від гучного вибуху. Чоловіка будити одразу не стала, але почула хвилюючі ходіння сусідів за стіною, вони явно кудись дзвонили…”, – згадує жінка.

О шостій ранку вона почала пакувати речі. Вони рушили до приватного сектору Харкова, де жили батьки Світлани. Сподівалися перечекати, але коли обстріли стали відбуватися дедалі гучніше, зважилися їхати. Разом із батьками чоловіка, які також перебували на той час у Харкові, мамою Світлани вони попрямували до села Табаки Болградського району.

ВІЙНА ЗМУСИЛА ПОДИВИТИСЯ НА БАГАТО РЕЧЕЙ ПО-ІНШОМУ

Ось уже понад п’ять місяців корінна харків’янка Світлана Сафта разом із сім’єю проживає на малій батьківщині чоловіка. Звичайно, щодня вона телефонує батькам, які залишилися в обпалюваному війною Харкові.

Як балерина вона продовжує давати уроки хореографії онлайн і вже встигла порадувати публіку Болграда своїм виступом на центральній площі в рамках проекту “Музика врятує світ”, виконавши уривок з балету “Спляча красуня”.

“Мріяти про щось і будувати плани на майбутнє поки що вдається важко, – зізнається хореограф. – Просто стан такий розібраний, хоча, розумію, що треба продовжувати жити. Ось навіть блокнотик із маркером нещодавно прикупила, щоб почати розписувати плани”.

І все-таки мрії, звичайно є. Як у будь-якої творчої людини. Ще до війни Світлана вирішила вступити до столичного театрального вишу імені Карпенка-Карого, на факультет телемистецтв. А також повернутися до таких сучасних танцювальних напрямків як “хіп-хоп” та “Вог”. Так, вона дуже гармонійно почувається у вільному плаванні, віддаючи перевагу не тільки класиці, а й модерну, імпровізації. “Мені подобається вивчати різні стилі, різні напрямки, це моє”, – пояснює хореограф.

Вона знімає свої номери на відео, а потім оцінює збоку, аналізує помилки. А ще для неї однаково цінні та важливі думки як колег-професіоналів, так і звичайного глядача.

“Адже це різні сприйняття. Професіонал може побачити якісь недоліки, а глядач бачить картинку танцю цілком і просто оцінює: чи сподобалося чи ні”, – вважає Світлана.

На прощання я прошу харків’янку дати пораду тим, хто подумує зв’язати себе з танцями чи тільки почав займатися ними.

“Відразу зазначу, що хореографія – не для лінивих, це постійна праця, в якій немає межі досконалості, там постійно треба розвиватися. І до цього не кожен готовий”, – зазначає Світлана, яка теж не була готова, що до її повної творчості життя увірветься війна.

Вона багато подивилася іншими очима: “Насамперед, я побачила згуртованість свого народу і зрозуміла, як важливо дорожити людьми, підтримувати їх”.

Як підтримують та довіряють один одному партнери з танцю.

Алла Каріза

Фото з архіву героїні

Поділитись
Зараз читають