Озеро Китай — одна з найбільших прісноводних водойм Ізмаїльського району, яка сьогодні опинилася на межі екологічного колапсу. Занепокоєна тривожними сигналами про обміління, зростання мінералізації води та загрозу для місцевих громад, редакція інтернет-видання «Махала» звернулася до районної влади з офіційним запитом. Нас цікавило, що саме відбувається з озером і що робиться для порятунку водойми. У цій статті ми аналізуємо масштаби екологічної кризи, яка може призвести до безповоротної втрати озера Китай на основі відповіді Ізмаїльської районної державної (військової) адміністрації.
Редакція інтернет-видання «Махала» на початку липня звернулася до Ізмаїльської районної державної (військової) адміністрації з офіційним запитом щодо критичного екологічного стану озера Китай. У зверненні ми просили надати інформацію про масштаби зневоднення водойми, його вплив на місцеву екосистему, а також про заходи, які вживаються для покращення ситуації.
Зокрема, редакцію цікавило, чи фіксувалася тенденція до обміління озера Китай і які основні причини цього явища. Ми також запитували про вже наявні або потенційні екологічні наслідки, можливі шляхи відновлення водного режиму, а також про наявність співпраці з науковими установами чи екологічними організаціями. Окрему увагу було приділено впливу ситуації на мешканців прилеглих населених пунктів, сільське господарство та довкілля загалом.
Озеро Китай — одне з ключових прісноводних водосховищ Ізмаїльського району Одеської області, розташоване у пониззі Дунаю, за 8 км на північний захід від міста Кілія. Це водоналивне заплавнолиманне озеро має важливе екологічне, соціальне та господарське значення для регіону. Проте сьогодні воно перебуває у критичному стані, що загрожує не лише його існуванню, а й добробуту тисяч мешканців навколишніх населених пунктів.
За останні десятиліття озеро Китай зазнало глибоких трансформацій, спричинених як природними, так і антропогенними чинниками. Історично водообмін між озером і річкою Дунай забезпечував стабільний рівень води та підтримував природний водно-сольовий баланс. Проте після будівництва каналу Кофа зі шлюзом у 1960-х роках, що частково відокремив озеро від річки, цей баланс було порушено. Внаслідок зменшення обсягів водообміну мінералізація води почала стрімко зростати: з 1 г/л у 1950-х роках до понад 4 г/л у 1970-х, а з початку 2000-х — до 6 г/л і вище. Це перевищує допустимі межі для використання води в сільському господарстві, зрошенні та навіть для технічних потреб.
Станом на 7 липня 2025 року рівень води в озері Китай знизився на 88 см нижче нормального підпірного рівня (НПР) і лише на 2 см перевищує рівень мертвого об’єму (РМО), що фактично означає наближення до точки екологічної смерті водойми.
Така ситуація є наслідком тривалого дефіциту опадів, високого рівня випаровування, замулення каналів, а також відсутності належного фінансування на підтримку водообміну. Відкриття шлюзів Табачелло та Міжколгоспного не дало очікуваного ефекту через низький рівень води в самому Дунаї.
Погіршення гідрологічного режиму озера супроводжується низкою негативних екологічних процесів. Замулення дна сприяє накопиченню забруднюючих речовин, зокрема важких металів, залишків агрохімікатів та органічних відходів. Через зниження рівня води та її застійність спостерігається надмірний ріст небажаної водної рослинності, зокрема очерету та водоростей, що призводить до евтрофікації — процесу, за якого водойма втрачає здатність до самовідновлення. У таких умовах різко знижується вміст кисню у воді, що спричиняє масову загибель риби. За інформацією Кілійської міської ради, на окремих ділянках озера зафіксовано зміну кольору води, появу неприємного запаху та загибель водних біоресурсів, що є ознаками глибокої деградації екосистеми.
Особливо тривожним є вплив цього процесу на біорізноманіття. Озеро Китай традиційно було місцем нересту багатьох видів риб, зокрема цінних промислових. Зниження рівня води, підвищення її мінералізації та зменшення кисневого режиму призводять до зникнення умов для розмноження риби, що ставить під загрозу існування цілих популяцій. Водночас, деградація водного середовища негативно впливає на водоплавних птахів, земноводних та інші види, які залежать від стабільного водного режиму.
Озеро Китай має також критичне значення для соціально-економічного життя регіону. Вісім прилеглих населених пунктів — Комишівка, Василівка, Муравлівка, Червоний Яр, Старі Трояни, Фурманівка, Новоселівка та Приозерне — залежать від нього як джерела водопостачання.
Виснаження озера призводить до зниження рівня підземних вод, що ускладнює доступ до питної води з колодязів та артезіанських свердловин. В умовах відсутності альтернативних джерел води це створює реальну загрозу для здоров’я та добробуту місцевого населення. Крім того, зрошення сільськогосподарських угідь, яке є основою економіки регіону, стало практично неможливим. У 2024 році водозабір для зрошення не здійснювався взагалі, а в попередні роки використовувалася лише Василівська зрошувальна система на обмежених площах.
У відповідь на загрозливу ситуацію Ізмаїльська районна державна (військова) адміністрація у 2025 році провела кілька робочих зустрічей із представниками Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Міністерства аграрної політики та продовольства України, а також Одеської обласної державної адміністрації. Обговорювалися можливості передбачення коштів у Державному бюджеті України на примусове поповнення придунайських озер, включаючи озеро Китай, дунайською водою. Також направлено запити до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства економіки та профільних парламентських комітетів щодо необхідності термінового втручання.
Крім того, здійснюється постійний моніторинг рівнів води в озері та річці Дунай, а також проводяться санітарно-хімічні, бактеріологічні та паразитарні аналізи води. За даними Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії, рівні води в Дунаї на ключових ділянках (Рені, Ізмаїл, Кислиця, Кілія, Вилкове) залишаються на критично низьких позначках, що ускладнює можливість природного водообміну.
Таким чином, озеро Китай перебуває у стані глибокої екологічної кризи. Його деградація — це не лише локальна проблема, а й дзеркало загальнонаціональних викликів у сфері водного господарства, кліматичної адаптації та екологічної безпеки. Відновлення водного режиму, зниження мінералізації, розчищення каналів, модернізація шлюзів і забезпечення сталого фінансування — це першочергові кроки, без яких неможливо зберегти цю унікальну екосистему. Озеро Китай — це не просто водойма, це джерело життя для людей, природи та економіки півдня Одещини.
Нагадаємо, походження назви пов’язують із племенем хитаїв.
Фото зі сторінки у Фейсбук Кілійського міського голови Вячеслава Чернявського.
Інтернет-видання Бессарабії
