Плацинда – одна з найпопулярніших традиційних страв Бессарабії, елемент щоденної гастротрадиції. Традиція приготування та культура споживання плацинди у долині річки Фрумушика притаманна не тільки для етнічних молдаван, а й для представників інших національностей-болгар та гагаузів.
Кожна нація має свій, унікальний, рецепт приготування Бессарабської плацинди, але сьогодні поговоримо про культура приготування та споживання плацинди у селах долини річки Фрумушика, які були внесені до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Географічне розташування: села Нові Каплани та Василівка Болградського району.
Культура приготування бессарабської плацинди складається з рецептури, технології її приготування, вона визначає способи заготівлі та зберігання інгредієнтів, що входять до її складу.
Найпоширеніший список інгредієнтів, що використовується для приготування та спосіб приготування плацинди:
замішування тіста (вода, борошно, яйце, сіль);
відстоювання тіста протягом 15-20 хвилин;
приготування начинок.
Варіанти солоних начинок:
бринзу (овечу чи коров’ячу) натирають на терці (можливе додавання мілко нарізаного кропу);
капусту миють, нарізають тонкими невеликими смужками та тушать на пательні під кришкою, додаючи мілко нарізану ріпчасту цибулю, сіль та столову ложку оцту;
картоплю та цибулю чистять, нарізають тоненько та мілко, додають чорний мелений перець та сіль.
Варіанти солодких начинок:
яблука миють, чистять від серединки, натирають (перед використанням додають цукор);
вишні миють, видаляють кісточки, перед використанням зливають сік та додають цукор;
гарбуз миють, очищають від шкурки та насіння, мілко нарізають чи труть на терці, додають цукор.
Формування коржів: після відстоювання, тісто розділяють на однакові частини; отримані кульки почергово розкатують на коржі, що змазують з двох боків олією чи розігрітим смальцем; коржі складають один на одний і дають постояти 15-20 хвилин.
Витягування тіста: коржі по черзі починають розтягувати в руках, збільшуючи їх у розмірі, далі розтягнутий корж викладають на щедро змазану олією поверхню і продовжують його витягування до напівпрозорого стану, приділяючи увагу краям.
Формування плацинди: розтягнутий корж змазують олією чи смальцем, складають навпіл, знову змазують, потім складають вчетверо і на сформовану поверхню тіста викладають начинку. В кінці плацинді надають круглу форму, легко притискаючи масу до поверхні.
Смаження плацинди: на розігріту пательню щедро наливають олію, викладають плацинду, зменшують вогонь. Коли вона стане рум’яною (приблизно за 3 хвилини; з картоплею це може зайняти трошки більше часу), перевертають плацинду на інший бік. По закінченню смаження плацинди викладають на вкриту вощеним папером поверхню, щоб прибрати надлишки жиру.
Подача плацинди:
плацинду викладають на дерев’яні дощечки, розрізають на чотири частини, можуть додавати сметану або мед;
споживають плацинду гарячою, запиваючи холодним вином.
Вище наведено лише загальний спосіб приготування бессарабської плацинди долини Фрумушика, кожен з досліджуваних населених пунктів мав певні особливості:
Село Василівка Болградського району: в центр розтягнутого коржа викладають начинку, а краї коржа нарізають як пелюстки; плацинду формують з’єднуючи діаметрально протилежні сегменти «пелюсток», поверх кожного новоутвореного шару тіста викладають начинку та змазують розтопленим вершковим маслом. В якості начинки найбільш поширена натерта коров’яча бринза.
Село Нові Каплани Болградського району: для створення листового тіста використовують саме смалець та тканину для розтягування коржів.
Підготувала Софія Чебан
За матеріалами Одеського обласного центру української культури