Плетіння з ротанга — відносно новий, але стрімко набираючий популярність напрям декоративно-ужиткового мистецтва. Ротанг — це гнучкий, міцний і водночас легкий матеріал, який дає змогу створювати різноманітні вироби: від кошиків і ваз до меблів та елементів інтер’єру. Робота з ним потребує терпіння, точності й творчого бачення, адже кожен виріб має власну форму, стиль і характер. Вже майже два роки цим ремеслом захоплюється Ірина Терзі з міста Арциз, яка відкрила для себе у плетінні не лише цікаве заняття, а й джерело натхнення та самовираження. В інтерв’ю журналістці інтернет-видання «Махала» Ірина поділилася історією свого захоплення, розповіла, як удосконалювала навички та що надихає її на створення нових робіт.
Ще до початку повномасштабного вторгнення Ірина, яка працює перукаркою та має творчу натуру, звернула увагу на новий напрям декоративно-ужиткового мистецтва, що стрімко набирав популярності в інтернеті, — вироби з ротангу. Зацікавившись цією справою, вона почала переглядати відеоуроки блогерів, які вже мали певний досвід у цій галузі. Згодом Ірина долучила до свого захоплення подругу Людмилу Леонову, і разом вони наважилися замовити перший набір матеріалів для плетіння з ротанга та спробувати свої сили.
«Перші роботи виходили не дуже вдало, навіть коли я робила все точно так, як на відео. Але з часом я почала розуміти свої помилки й додавати щось власне — тоді й з’явилися перші гарні результати. Ротанг мені дуже сподобався як матеріал для творчості. Влітку з ним працювати легко, адже він стає більш гнучким, а от узимку це складніше, бо він твердіє», — розповідає майстриня.
Ірина зізнається, що робота з ротангом має і свої недоліки. Під час плетіння матеріал часто травмує руки — залишає подряпини й подекуди навіть глибокі рани, а після кількох годин роботи з’являється відчуття втоми та дискомфорту. Ще однією складністю, за словами майстрині, є те, що в Україні не завжди можна знайти якісний ротанг: іноді матеріал погано гнеться або ж бракує потрібного діаметра для конкретного виробу.
Попри це майстриня з теплом згадує свій перший виріб і каже, що відчула справжнє задоволення, коли побачила результат.
«Хоч мій перший виріб був не ідеальний — десь перекручена нитка, десь форма вийшла не зовсім рівною, — але я не звертала на це уваги. В той момент я дійсно відчула себе щасливою, мене переповнювали емоції», — усміхається Ірина.
Майстриня розповіла, що головним поштовхом, який спонукав її зацікавитися ротангом, було бажання навчитися плести меблі. Поки що реалізувати цю ідею майстрині складно, але вона не втрачає надії.
«Я все ще мрію опанувати плетіння меблів. Це досить важко фізично, до того ж потрібен великий простір — гараж або майстерня. Тому поки що цей задум довелося поставити на паузу», – зізнається жінка.
Нині Ірина вважає, що вже має достатньо досвіду для створення виробів з ротанга. Вона навчилася точно розраховувати кількість матеріалу для кожної роботи, а готові вироби стають дедалі акуратнішими й майже ідеальними за формою.
Для неї ротанг — це передусім хобі, спосіб самовираження й задоволення внутрішньої потреби творити красу. Та коли Ірина почала ділитися у соцмережах фотографіями своїх робіт, з’явилися й перші клієнти. Її вироби одразу привернули увагу — спочатку популярність мали кошики різних розмірів із двома ручками, згодом до асортименту додалися хлібниці, а останнім часом майстриня зосередилася на плетінні вазонів для квітів.
Найбільший за розміром виріб, який Ірині вдалося сплести, — кошик для білизни. Майстриня зізнається, що саме ним пишається найбільше. У своїх роботах вона використовує переважно улюблені відтінки — кольори лози та білої берези, які надають виробам природності й ніжності.
Натхнення Ірина найчастіше черпає з інтернету: побачивши нову ідею чи незвичайну форму, одразу прагне втілити її у життя. Інколи ж із власними задумами до неї звертаються клієнти, серед яких не лише мешканці Арциза. Часто її вироби купують як подарунки для рідних і друзів.
«Але я ніколи не копіюю чужі ідеї повністю. Обов’язково додаю щось своє, якусь маленьку «родзинку». Незабаром планую реалізувати новий задум — сплести декоративний чобіт для квітів», – зазначає майстриня.
Серед переваг виробів із ротанга вона виділяє їхню довговічність, стійкість до високих температур та здатність захищати вазони з квітами від перегрівання на сонці.
Особливою гордістю Ірини є її учениці — дві жінки, яким вона передала свої знання та вміння. Одна з них — мешканка Арциза Людмила Перук, яка спочатку дарувала свої перші вироби друзям, а згодом почала створювати їх на замовлення і тепер теж має своїх власних клієнтів. Друга учениця — подруга Ірини з Полтави, яку майстриня навчила мистецтва плетіння з ротанга під час перебування в неї в гостях.
Інтернет-видання Бессарабії
