У селі Криничне Болградського района вирощування арпаджику – насіннєвої цибулі-сіянки – це справа, яка передається з покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує традицію, яку колись розпочали їхні предки, попри те, що з кожним роком займатися цим стає все важче.
Родина розповідала інтернет-виданню “Махала” про цикл вирощування арпаджику: від народної прикмети, коли саме починати сіяти, до збору врожаю та проблем із його реалізацією.
“Якщо раніше продукцію возили на Херсонський, Кримський, Луганський та Харківський напрямки, то через війну ці ринки збуту зникли, а логістика значно ускладнилася. Через це минулого року багато місцевих фермерів зазнали збитків – ціна на арпаджик впала з 35 гривень до 5 гривень за кілограм, і частина врожаю просто залишилася невикористаною в полях”, – розказав Микола Тодоров.
Попри складнощі, родина Тодорових не відмовляється від справи, яка “вже в крові”. Цього року вони скоротили посівні площі – з гектара до 40 соток, – але продовжують вирощувати арпаджик.
Дивіться відео, щоб дізнатися більше про щоденну працю фермерів та про те, як вони адаптуються до нових реалій заради збереження родинної справи.
Інтернет-видання Бессарабії
