Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Ізмаїл Дєвкіна Віталія Володимировича, який загинув від рук російських окупантів у серпні 2024 року.
Як повідомляє міський голова Ізмаїлу Андрій Абрамченко, народився Віталій 18 квітня 1976 року у Луганській області. Тут він закінчив середню школу №2, після цього здобув професію автослюсаря. У 1994 році чоловік пішов служити до Держприкордонслужби, потрапивши до міста Ізмаїл.
З 2012 до 2020 року Віталій служив старшиною застави на острові Зміїний, після чого звільнився у запас.
Всі, хто знав Віталія, відгукувались про нього як про оптимістичного, добродушного, чуйного чоловіка, у якого були золоті руки та добре серце.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік мобілізувався, доєднавшись до лав ЗСУ. Був старшим техніком мінометної батареї механізованого батальйону, штаб-сержантом. Разом із побратимами перебував у найзапекліших напрямках фронту: Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Курському.
За гідне та професійне виконання свого військового обов’язку воїн був нагороджений медаллю «20 років сумлінної служби», відзнакою «Ветеран військової служби», медаллю «Незламним героям російсько-української війни» (за оборону Авдіївки) та відзнакою Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест».
За можливістю, Віталій спілкувався із рідними, зокрема з єдиним сином, який також є чинним військовим та служить у морській піхоті. Останній раз Віталій виходив на зв’язок 13 серпня 2024 року. Саме в той день під час виконання військової операції у Курській області захисник загинув.
22 серпня воїна поховали у місті Ізмаїл на Алеї Слави на Новому цвинтарі.
Інтернет-видання Бессарабії
