В Парламенті зареєстрували законопроєкт № 11115 “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація”. Основний акцент зроблено на месенджері Телеграм, адже наразі це найпопулярніша платформа в Україні. Про це “Махала” дізналася з картки законопроєкту.
Проєкт пропонує “лагідне” регулювання платформ спільного доступу до інформації, яке не передбачає блокування, санкцій для користувачів, деанонімізації каналів або порушення кримінальних справ. Суть документа зводиться до двох основних принципів:
Автори законопроєкту вказали, що на відміну від платформ спільного доступу до відео, платформи спільного доступу до інформації не мають спеціального регулювання, їх провайдери не віднесені до суб’єктів у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками сторінок/ каналів щодо поширення ними недостовірної інформації.
«Деякі платформи спільного доступу до інформації мають багатомільйонну аудиторію в Україні. Згідно з дослідженням «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році» аналітичної компанії InMind, проведеного на замовлення Internews Ukraine, за обсягом використання для отримання новин, платформа спільного доступу до інформації Telegram перевищує YouTube (як найбільш популярну платформу доступу до відео) в 4,5 рази – 72% проти 16% відповідно. Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації зі значно меншим охопленням», – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.
Тож, регулювання Телеграм є шляхом до захисту національної безпеки.
«Так сталось, що такі платформи випадають з-під дії чинного законодавства. Згадуються вони лише побічно в Законі України “Про медіа”, але без будь-яких правил для їхньої діяльності. Фактично телеграм працює в сірій зоні законодавства. Як наслідок, це дозволяє використовувати його в операціях проти України — від інформаційних операцій, щоб зламати опір українців агресії, і до прямого збору та використання чутливих державних даних і персональних даних громадян у збройній агресії», — зазначив один з авторів законопроєкту.
Наразі законопроєкт направлено для напрацювання нової редакції. Документ має бути зареєстрований у Верховній Раді України до кінця вересня 2024 року.
Інтернет-видання Бессарабії
