Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Оксамитне Болградського району Чобану Андрія Стельяновича, який загинув від рук російських окупантів у січні 2024 року.
Як повідомляє Болградська міська рада, народився Андрій 24 вересня 1993 року в селі Оксамитне. Був старшим сином з чотирьох дітей в родині. У 2010 році закінчив місцеву школу. За згадками вчителів, Андрій був відповідальним, надійним, завжди доброзичливим і щирим хлопцем.
Після закінчення школи закінчив Ізмаїльську філію Морської академії, однак за професією попрацювати не встиг.
З початку повномасштабного вторгнення Андрій разом з двома братами вступили добровольцями до лав Національної Гвардії України. Відомо, що після важкого поранення середній брат був списаний зі служби, а молодший Станіслав продовжує боронити країну і по теперішній час.
Вже перебуваючи на службі, Андрій познайомився зі своєю майбутньою дружиною, яка родом з міста Кривій Ріг. У подружжя народився син, якого військовий встиг побачити, коли приїздив у відпустку.
30 січня 2024 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку, захисник загинув.
5 лютого воїна провели в останню путь та поховали у рідному селі з усіма військовими почестями.
Указом Президента Чобану Андрій був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня, а також посмертно нагороджений відзнакою “Хрест бойових заслуг”.
30 травня 2024 року на стіні Оксамитненського ліцею, де колись навчався захисник, на його честь була відкрита меморіальна дошка.
Інтернет-видання Бессарабії
