Фотографині з Болграда Ганні Рижковій – 25 років. Починаючи зі шкільних років дівчина дуже захоплювалась мистецтвом фотографії. І це не дивно, адже народилася вона в родині відомих в місті відеографів Олександра та Тетяни Рижкових. Напевно саме цей факт й вплинув на вибір майбутньої професії, яку Ганна дуже любить і яка наповнює її життя різнокольоровими барвами.

У 2015 році дівчина із золотою медаллю закінчила Болградську гімназію ім. Г. С. Раковського. Після цього вона здобула вищу освіту, закінчивши філологічний факультет в одному з кращих вишів нашої країни – Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. В студентські роки Ганна працювала за фахом – перекладачем англійської мови, але душа її завжди бажала фотографувати, чим вона паралельно й займалася.

Сьогодні Ганна виховує 4-річного сина та проживає в Болграді, але постійно встигає робити фотосесії у різних куточках Землі: Токіо, Малайзії, Сінгапурі, Лондоні. Як молодій дівчині вдалося досягти такого успіху? Читайте в матеріалі інтернет-видання “Махала”.

Ганно, як ти прийшла у світ фотографії?

Я народилася у творчій родині фотографів та операторів. Мама завжди відповідала за творчість, а тато в парі був виконавцем. Професійно вони почали займатися фотографією у 2005 році. Коли я навчалася у сьомому класі, в Болграді стало дуже модно проводити фотосесії. Тому я теж вирішила займатися фотографуванням. Памʼятаю, як на своїй першій фотосесії я робила світлини двом дівчинка та заробила свої перші 30 гривень. Мені завжди подобалося це заняття. Мені складно уявити, що я по життю могла б займатися чимось іншим.

Фотографом народжуються чи ним стають? Фотографу потрібен талант чи головне техніка та майстерність?

Народжуються із задатками, які потім у собі розвивають. Будь-якій людині треба в майбутньому розвивати свої навички, завжди треба вчитися. У мене мама вчитель малювання і я з дитинства добре малюю. Мій талант в мені розвивали.

Ще в школі ти зрозуміла, що фотографія буде справою свого життя. Чому ти вирішуєш вступати до університету на філфак?

Я подумала, що потрібно вибрати більш “серйозну” професію, яка мені не знайома і цікава. Я обрала мови. Фотографією я вже вміла займатися, вважала, що головне практикуватися. Вчитися на фотографа важливо, коли працюєш з плівковими фотографіями і пускаєш їх в кислоту і займаєшся всіма подібними процесами.

Я всім раджу здобути хорошу освіту, і не для галочки. Адже розумних людей видно здалеку, вони цінуються суспільством. 

Тобто, все в житті треба робити вчасно?

Я не за те, щоб після школи зразу йти працювати та чіплятися за будь-яку роботу. Важливо не робити ставки на гроші – важливо вкладати у себе. Освіта – найкраще капіталовкладення. З роками, коли вже з’являються діти та робота, які не сприяють тому, щоб здобувати освіту. Тому йти вчитися краще одразу після школи. Студентські роки, нове місто та нові знайомства. Але я і зараз розглядаю варіант для навчання та  варіант здобуття ще однієї освіти лінгвістичного спрямування – це може бути магістр, аспірант чи доктор філософії.

Які найголовніші якості повинен мати фотограф?

Насамперед людина має бачити прекрасне та мати бажання це передати людям.  

Ще фотограф повинен вміти працювати зі світлом, композицією, а також вміти спілкуватися з людьми. Фотограф – це комунікація та успіх у ній, якщо звичайно ти хочеш фотографувати людей.

Я фотографую людей, адже я їх люблю і люблю з ними спілкуватися. Натуралістика, пейзажі, тварини – однозначно не моє. 

Чи правда, що фотограф може побачити душу?

Правда, але це теж дуже тонке мистецтво. Щоб побачити те, що не бачить інша людина, фотограф повинен вникнути в душу людини. Тільки після цього можна вигадати концепцію зйомки, аби якнайкраще відобразити свою модель.

Як підвищують кваліфікацію та навчаються фотографи?

Є упаковані курси, вони коштують дешевше. Можна брати індивідуальні.

Я проходжу спеціалізовані курси, ось, наприклад, нещодавно я пройшла новий курс. Я відчуваю слабкі місця і намагаюся вдосконалюватись у них. Беру профільний курс. Також можна обрати фотографа, стиль якого тобі близький, і взяти в нього індивідуальні уроки. Ціна на них вища.

Які перспективи зростання фотографа? Власні виставки? Робота на журнали?

Гарне питання. Я думала про це. Свій вектор розвитку я бачу так: мені дуже хочеться мандрувати різними містами й там фотографувати. У мене вже є невелике портфоліо з різних країн, хотілося б його доповнити. Я працювала в Токіо, Лондоні, Сінгапурі, Дубаї, Болгарії, Туреччині, Малайзії, Балі.

Перша закордонна зйомка була у Туреччині. Пара просто знайшла мене в інтернеті за портфоліо.

Але якщо чесно часто не поїздиш. Особливо в Азію їхати дуже далеко і втомлюєшся. Але я обожнюю свій темп життя.

Як ти знаходиш своїх клієнтів?

Я веду сторінки в Інстаграмі, де публікую своє життя і також веду робочу сторінку. Замовляю таргетовану рекламу з певним місцем розташування міст, де готова взяти фотозйомку. Я часто даю платну рекламу на моїй сторінці.

Аню, чому ти вирішила повернутися в Болград?

Декілька років тому я купила квартиру в Одесі. Я вірю, що на будь-якому, навіть малому бізнесі, можна заробити. Я багато працювала і плюс постійно відкладала. Ми зробили ремонт та переїхали в середині грудня 2022 року. В одному дворі живуть мої батьки, сестра. В іншому мала б жити я разом з сином. Але одного разу все змінилося.

Після повномасштабного вторгнення ми переїхали до Болгарії, прожили там 4 місяці.

Після цього я залишилася на два місяці жити сама з маленькою дитиною. Пізніше вирішила поїхати до Лондона. Я знала мову, мені було легко. Туди не так було легко потрапити українським біженцям, як до інших європейських країн – треба було знайти сім’ю «спонсора», яка прийме до себе додому. Я кілька місяців проходила співбесіди. Після чого спромоглася переїхати. У Лондоні я прожила 5 місяців. Мені дуже складно було з маленькою дитиною, дитячі садки там коштують дуже дорого. Але є тільки безкоштовні 15 годин на місяць – це по 3 години на день. Я могла приводити туди Дамірчика, повертатися назад було дуже довго, при цьому я залишалася там і викладала англійську, їм якраз потрібен був помічник вчителя.

При цьому всім, перебуваючи в Лондоні, дівчинка з Болграда замовила у мене фотосесію, потім 2 весілля та історію кохання.

Пізніше я знову повернулася до Болгарії, а потім зупинилася на Одесі. Я думала, що зможу адаптуватися до воєнного стану, адже якось усі інші живуть… Але в травні 2023 року, почувши незвичні звуки ракет, я просто в ступорі сиділа в коридорі своєї квартири й дуже боялася. За себе, за дитину, рідних. Є люди, у кого психіка адаптується, а мені дуже складно і страшно. Я посиділа так тиждень, постійно плакала, щоранку першим рейсом збиралася їхати в Болград. Хоча в Одесі все дуже зручно і знаходиться біля будинку, дійшло до того, що в мене повністю збився графік, і я постійно майже до ранку моніторила всі мережі, переживаючи «куди прилетить». Потім зрозуміла, що я так не можу і повернулася в моє рідне місто. Мені тут значно спокійніше.

За останні роки в мене дуже виразним стало почуття тривоги. У мене дитина, і я дуже переживаю.

Що для тебе Болград зараз?

Дуже багато людей хочуть виїхати до великого міста. Але такого почуття згуртованості, спокою, впевненості не відчуваю ніде. Я багато де була та можу порівняти. Для мене дуже цінно, що тут працюють на високому рівні державні установи, школи та садки, і дають добрі знання.

Тут є почуття свободи та спокою, якого немає у великому місті. У великому місті проблема у дітей є і вони не вміють себе розважати.

У Болграді діти самі легко вигадують собі ігри. Діти тут добріші – вони легко починають товаришувати та йдуть на контакт.

У великому місті ти непомітний, ти один з мільйона людей і всім на тебе начхати. Ти зливаєшся в загальній масі, а в Болграді відчуваєш себе більш значущою людиною, адже ти вийшов, зустрів знайомих, тобі посміхнулися у відповідь. І життя грає новими фарбами.

Як ти організовуєш своє дозвілля у Болграді?

Насправді, можна і в Болграді цікаво жити. Тільки це трохи складніше.

Ціна роботи фотографа відрізняється залежно від міста. Яка ціна фотосесії зараз у Болграді?

У Болграді за фотосесію я беру 1500 грн, це зйомка до півтори години. Я не люблю підганяти людей і суворо вписуватись у рамки годинної фотосесії.

Якщо це зйомка заходу, наприклад дня народження, то ціна інша – 1200 грн за годину.

Я дуже люблю в сезон зйомки на природі, роботу в студії не дуже люблю.

Від чого залежить успіх у кар’єрі?

Від завзятості та цілей. Від великої старанності в роботі.

Як ти встигаєш поєднувати кар’єру та виховання дитини?

Складно, але я намагаюся балансувати. Зараз я звичайно більше в дитині, її розвитку. Ще мені дуже допомагає мати, коли мені треба виїхати на зйомку.

У тебе є хобі?

Я люблю читати. Люблю художню та філософську літературу, повісті, оповідання, аналітику. 

Якби була можливість реалізувати всі-всі твої наміри, які б три головні сфери життя це були?

Це була б робота у сфері фотографії, розвиток моєї дитини та підтримання здорового способу життя. Я трохи відчуваю дефіцит спорту, думаю я не одна в цьому.

Аня, які якості ти цінуєш у друзях?

Справжніх друзів у мене не багато. Я ціную вміння порадіти за людину. Щиро насправді – це важко. Бути завжди легким на підйом. Я люблю спілкування і люблю виходити з дому. Я дуже ціную таких же легких людей, як і я.

Які твої 3 головні якості, якими ти пишаєшся?

Я цілеспрямована. Я жадаю знань. Я зацікавлена життям людина. Я сильна. Добра, ніколи не змогу зробити зло  людям. І позитивна.

Якби була можливість виконати прямо зараз 3 твої бажання, щоб це було?

Усі мої мрії – це мої цілі, і я до них йду. Ну а нащо мріяти про мільйон доларів? Це ж банально, правда?

Якби ти стала дуже відомим фотографом і в тебе була можливість виступити перед великою аудиторією людей, що б ти сказала?

Я б сказала, щоб кожна людина, як би банально це не звучало, намагалася прагнути бути краще, ніж вона була вчора.  Потрібно не порівнювати себе ні з ким, завжди є люди успішніші, а йти своїм шляхом. Не порівнювати себе – лише надихатись своїми успіхами. Постійно ставати краще та вдосконалюватися. Я вважаю, що тільки це дає почуття щастя та сенсу життя. Не можна стояти на одному місці. Потрібно йди впевнено, щоб завтра стало кращим, ніж учорашній день!