Старі будинки – не просто будівлі. Вони є живими пам’ятниками, які зберігають історію своїх господарів. Архітектурні особливості будинку можуть розповісти нам не тільки про естетичні уподобання, але і про соціальний статус колишніх власників. Величні колони чи деталізована різьба на фасаді можуть свідчити про високий стан чи впливовий статус господарів у громаді, і навпаки – міленький дім являє собою скромність статків.
Один з таких будинків знаходився колись на вулиці Бульварній 165. В ньому жила відома і заможна людина. На жаль, достеменно не відомо, де знаходиться будинок зараз, адже нумерація домів могла змінитися. Проте, ймовірно саме в цьому будинку може зараз знаходитися Центр дитячої та юнацької творчості.
Історія будівлі та її господаря стала відомою завдяки оприлюдненій в групі “Камчик. Історія з 1830” особовій архівній справі Зільбермана Нута Абрамовича, уродженця Кишинева. Він проживав з родиною в місті Болград і був віце-головою правління Болградського комерційного банку. Він також був власником двох млинів на території Болградського району, якими керували його сини, один з них мав власну аптеку у Болграді. Тобто родина була досить заможна.
В будинку на вулиці Бульварній, 165 Нут Абрамович мешкав із своєю дружиною та 90-річною матір’ю. У подружжя було 6 дітей. Чоловік був євреєм за національністю, а за походженням – сином дрібного комерсанта. Свої статки він нажив важкою працею. В протоколі допиту він зізнався, що коли роботи у родини стало багато і вони не могли самі з усім впоратися, то він залучав найманих працівників.
Нута Абрамовича НКВС заарештувала 14 липня 1940 року як «соціально-небезпечного елемента», який «був активним членом контрреволюційної сіоністської партії, великим кулаком, що жорстоко експлуатував наймитів у своєму господарстві», хоча доказів по цій справі не знайшли. Слідчі допитували декілька свідків по справі Нута Зільбермана, але ніхто не сказав, що він знущався з людей. Можна припустити, він постраждав за те, що був “великий кулак”.
Його відправили у виправно-трудовий табір строком на п’ять років, рахуючи термін з 19 липня 1940 року. Все майно чоловіка було конфісковано, в тому числі і його дім.
Комерсант Зільберман Нут Абрамович помер 15 липня 1942 року у в’язненні. Доля його сім’ї не відома. Чоловіка було реабілітовано 29 грудня 1989 року.
Якщо його дім, який розташований на вулиці Бульварній, нині проспект Соборний, знаходився в іншому місці – будемо раді почути будь-яку інформацію або догадки.
Інтернет-видання Бессарабії
