Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця села Саф’яни Ізмаїльського району Сиваченко Віталія, який загинув від рук російських окупантів у квітні 2023 року.
Віталій народився 21 жовтня 1973 року у селі Щербані Миколаївської області. Там же закінчив середню школу. До 2013 року проживав та працював у Новій Каховці Херсонської області. До Саф’ян Віталій переїхав вже одружившись.
До війни чоловік мав свою бригаду, яка займалася демонтажем, ремонтом квартир, перевезенням меблів. Друзі і знайомі називали його найкращою людиною на світі, володарем прекрасного почуття гумору, наставником для молодого покоління як у мирний час, так і на фронті.
З початком повномасштабної війни в Україні Віталій добровольцем пішов у військкомат, але до лав Збройних Сил не зміг приєднатися через втрату паспорта.
Вже отримавши нові документи, він не залишав спроби «штурмувати» військкомат, щоб встати на захист країни. Тож, після Різдва, Віталій досягнув своєї мети та відправився на навчання до Хмельниччини.
Віталій мріяв потрапити до зони бойових дій. Після завершення підготовки йому пропонували легші посади з огляду на його майже 50-річний вік, але Віталія це ображало, й у березні після навчання його відправили на нульові позиції до Донецької області.
6 квітня Віталій востаннє вийшов на відеозв’язок із дружиною.
7 квітня боєць разом зі своїми побратимами потрапив під ворожий артилерійський обстріл поблизу міста Мар’їнка, отримавши несумісні з життям поранення. У Віталія залишилась дружина, син та донька.
13 квітня воїна поховали в Ізмаїлі, на Алеї Слави на Новому кладовищі.
Інтернет-видання Бессарабії
