Майстриня Людмила Гацура вже два роки проживає в місті Болград. Спочатку повномасштабного вторгнення вона з доньками знайшла тут прихисток і продовжила улюблену справу, переїхавши до Болграду з Миколаєва. Сьогодні її роботи побачили гості та всі бажаючі доторкнутися до старовинного українського декоративно-орнаментального народного живопису.
Нагадаємо, історією Людмили інтернет – видання “Махала” ділилося минулого року. Її можна прочитати за посиланням.
Для довідки.
Петриківський розпис або Петриківка — український декоративно-орнаментальний народний живопис, який сформувався на Дніпропетровщині в селищі Петриківка, звідки і походить назва цього виду мистецтва.
Окремі речі з візерунками у стилі петриківського розпису збереглися ще з XVIII ст. Однак у сучасному розумінні цей напрямок сформувався наприкінці XIX століття — на початку XX століття. Однак невідомо, де і коли саме розвинулися традиції, що лягли в основу цього напряму живопису.
5 грудня 2013 року Петриківський розпис був включений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Це одна із двох форм культурної спадщини України, які потрапили до цього списку поряд із козацькими піснями Дніпропетровської області.
Інтернет-видання Бессарабії
