Інтернет-видання Бессарабії
Пошук

Памʼяті тих, кого вбила Росія: Дунєв Руслан

23 Червня 2023 09:00
Ганна Ковальова
Памʼяті тих, кого вбила Росія: Дунєв Руслан

Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Сьогодні згадуємо уродженця села Залізничне Дунєва Руслана Миколайовича, який загинув від рук російських окупантів у лютому 2022 року.

Народився Руслан 6 липня 1977 року в селі Залізничне Болградського району. Руслан у школі відрізнявся запальністю, завжди відстоював свою правоту, захищав інших. Був уважним до людей,  доброзичливим та позитивним.

Після закінчення 9 класів Залізничненської школи Руслан навчався у Суворовському училищі на столяра-тесляра. Потім працював деякий час у сільгосппідприємстві. У 1995 році його призвали на військову службу.

За півтора року в армії Руслан пройшов сержантське навчання по системі “Беркут” у Золочеві Львівської області, потім служив у внутрішніх військах МВС у Горлівці. Однак з військовою службою поєднав себе не відразу. Після строкової служби він ще працював теслярем у рідній школі та паралельно вчився на водія.

Коли вже отримав водійське посвідчення, у 1999 році вступив до лав 45-ї аеромобільної бригади в Болграді. Коли ж ця бригада розформувалася, Руслан потрапив у 79 окрему десантно-штормову бригаду.

Згодом Руслан Дунєв був учасником миротворчої місії ООН в Сьєрра-Леоне (Африка) та Республіці Косово. З початку російсько-української війни з 2014 року Руслан постачав спорядження на схід країни, де потрапляв неодноразово в небезпечні ситуації. 

Його загальний військовий стаж складав майже 25 років і 2022 року Руслан мав йти на пенсію, але не сталося.

26 лютого 2022 року він потрапив під обстріл диверсійно-розвідувальних груп поблизу Миколаєва, ворожа куля не залишила шансів на порятунок військовому водієві. У Руслана залишилась дружина та дві доньки. 

Військовий нагороджений орденом “За мужність” третього ступеня посмертно, який передали родині загиблого побратими Руслана та командування відділення взводу забезпечення 79 окремої ДШБр.

5 березня Болградська громада зустрічала з останнього рейсу свого героя. Поховали його у рідному селі.

7 вересня у Залізничненському ліцею, відбулось відкриття меморіальної дошки на честь загиблого воїна.

Провулок Залізничний в рідному селі героя тепер названий на честь військового – провулок Руслана Дунєва.

Поділитись
Зараз читають