Євросоюз зробив крок до запровадження нових правил безвізу. Наприкінці минулого тижня інституції ЄС досягли згоди щодо того, як працюватиме нова система і як вона отримуватиме інформацію з ключових баз даних. Про це повідомляє Європейська правда.

Попереду – нетривалий період документального оформлення, формальне схвалення рішення, і вже з початку 2022 року нова система має запрацювати на практиці.

Тож після відновлення повноцінної дії безвізу – а вона невдовзі справді відновиться – треба бути готовим до зміни його правил.
Ці нововведення не є несподіваними. “Європейська правда” і раніше розповідала про те, що ЄС готує запуск так званої системи авторизації поїздок – ETIAS, яка зобов’яже українців, що їздять до ЄС (і не лише до держав Шенгену!), раз на три роки реєструватися у спецсистемі і в більшості випадків – сплачувати збір за це.

Як це працюватиме?

Почнемо з практичної інформації.

Після того, як нова система запрацює і набуде статусу обов’язкової (про те, коли це станеться – трохи далі у тексті), турист з України, що прямує до ЄС, буде зобов’язаний раз на три роки проходити онлайн-авторизацію – умовно кажучи, підтверджувати своє право на користування безвізом.

Це відбуватиметься онлайн, без потреби звертатися до консульства, візового центру чи будь-якого іншого посередника. Достатньо заповнити анкету на спеціально створеному сайті, який відкриється невдовзі (Єврокомісія зарезервувала для нього адресу http://etias.eu/, але вона ще може змінитися).

Цікаво, що ЄС офіційно дозволяє отримувати авторизацію від чужого імені – наприклад, діти можуть допомагати старшим батькам, або ж роботодавець може подбати про співробітників, яких відправляє у відрядження.

Щоб заповнити ETIAS-анкету, приготуйте свій закордонний паспорт (бо з нього треба буде виписати інформацію), тримайте під рукою платіжну картку, з якої треба буде заплатити суму в еквіваленті 7 євро, а також майте вільними приблизно 20 хвилин – так у Єврокомісії оцінюють витрати часу на заповнення анкети.

В реальності ж у переважній більшості випадків часу знадобиться набагато менше, а прогнозні 20 хвилин радше включають час на оплату та можливу затримку для тих, хто не дуже справно заповнює текстові форми.

До слова, платити за дозвіл на в’їзд до ЄС доведеться не всім і не відразу.

Детальніше про це та про можливість уникнути оплати – далі у статті.

А спершу розберемося з тим, що ж за інформацію треба буде надавати у новій європейській системі.

Отже, у анкеті ETIAS подорожуючих питатимуть про таке:

– усі наявні імена та прізвища (включно зі старим прізвищем, якщо воно змінювалося);

– наявність інших громадянств;

– номер паспорту;

– дата та місце народження;

– стать;

– імена батьків;

– адреса, e-mail та телефон;

– дані про освіту та робота;

– очікувана країна першого в’їзду;

– питання про перенесені небезпечні хвороби за списком;

– чи були судимості щодо певних злочинів (умисне завдання шкоди здоров’ю, майну іншої людини, наркоторгівля, тероризм тощо), і якщо так – то у якій країні;

– чи були поїздки до держав, де точиться війна, і якщо так, то якими були їхні причин;

– чи були за останні 10 років депортації з ЄС або з держав із безвізовим в’їздом до ЄС;

Хіба це не те саме, що подаватися на візу?

Ні, зовсім не те саме.

Нехай вас не лякає такий чималий список запитань, що наведений вище. Є дві ключові відмінності, які роблять процес незрівнянно простішим та швидшим за візову заявку.

Але щоб обґрунтувати це – спершу дуже коротко пояснимо, що означає і для чого створена нова система авторизації.

Її назва ETIAS розшифровується як European Travel Information and Authorisation System, українською це можна приблизно перекласти як Європейська система авторизації подорожей та інформації про них. Але всупереч своїй назві (яка насправді була підібрана для благозвучності англомовного скорочення), ETIAS не містить інформації про поїздки подорожуючих і не авторизує жодну конкретну подорож.

Мета цієї системи – здійснювати автоматичну перевірку, чи немає документа людини, яка подорожує по безвізу, у базах даних Інтерполу, Європолу, у списках розшукуваних осіб або тих, кому заборонений або обмежений в’їзд до ЄС, та чи не належить людина до специфічних груп ризику. Схожу на це процедуру (але дещо менш системну) зараз роблять європейські прикордонники у віконечках, скануючи ваш паспорт під час перетину кордону.

У абзаці вище слово “автоматичну” не дарма виділено жирним. Йдеться справді про “машинну” перевірку, а не про суб’єктивне рішення консула, як це було у минулому, з візами.

І це – одна з двох ключових відмінностей.

Рішення про авторизацію буде практично миттєвим.
Практично у всіх випадках відповідь-дозвіл на в’їзд (або відмова для тих, хто був, наприклад, депортований та має заборону в’їзду) надійде на електронну пошту за пару хвилин.

Євросоюз, втім, прогнозує, що одиниці відсотків можуть потребувати детальнішого запиту до національних баз даних (наприклад, якщо автоматика показала сумнів у коректності інформації), але йдеться знову ж таки про затримку у хвилинах. Лише 1-2% заявок, як очікується, можуть бути передані для детальнішого вивчення до країн-членів, з боку яких “загорілося червоне світло”. І навіть у таких випадках ЄС законодавчо встановив собі максимум у 96 годин на рішення (в реальності ж, як очікується, йдеться про відповідь за лічені години).

І лише у поодиноких, абсолютно виняткових випадках (наприклад, якщо є інформація про перебування людини у терористично небезпечних зонах, а вона цю інформацію приховала) система може попросити заявника надати додаткові документи.

Але практично всі заявники з України отримають відповідь за лічені хвилини. І це означає, що навіть у разі, якщо ви забули авторизуватися, то можете зробити це зі смартфона в аеропорту, перед реєстрацією на рейс, і маєте всі підстави встигнути, адже роздруковувати нічого не потрібно. Головне – що ваші дані будуть в електронній системі.

Погодьтеся, “похід за візою” до консульства – це зовсім не схоже.
Та головна відмінність від візи – інша.

Які документи треба подавати на ETIAS?

А тепер – безумовно добра новина: забудьте про довідки! Будь-які! На відміну від візової системи, авторизація їх не вимагає.
У тому й сенс системи ETIAS, що вона не перевіряє ваші пояснення, довідки тощо, а лише автоматично звіряє надані вами дані з тими, що є у базах ЄС та країн-членів. Через це запитання про місце роботи не має вас лякати. Не треба ані довідку про зарплатню, ані будь-яку іншу. Не потрібно навіть записувати назву роботодавця.

Достатньо лише обрати тип професії з переліку, який буде наданий в онлайн-анкеті. Те саме з освітою: йдеться лише про вибір між варіантами “базова”, “середня”, “вища” або “відсутня”. І ці дані насправді потрібні ЄС не для рішення про вашу авторизацію, а для того, щоби збирати статистику і краще розуміти “соціальний портрет” тих, хто бажає подорожувати до Євросоюзу.

Втім, заповнювати є сенс правдиво – бо якщо ви “по приколу” позначите в анкеті, що працюєте, скажімо, агрономом, а потім будете їхати у відрядження до Німеччини як інженер-системотехнік – то у німецького прикордонника, який бачитиме вашу анкету, можуть виникнути запитання.

Так само з іншими запитаннями. Майже усі вони (крім, звісно ж, введення паспортних даних та специфічних полів пояснень у тих, хто їздив, скажімо, до Іраку чи Афганістану) передбачатимуть лише вибір з кількох варіантів. Це прискорює та спрощує заповнення ETIAS-анкети.

Ви можете спитати: навіщо взагалі ЄС запроваджувати цю систему?

Відповідь проста.

Подорожуючі, що їздять по безвізу, приїздять або прилітають на кордон ЄС без тих перевірок, які є обов’язковими для тих, хто отримує візу. Через це часом на кордоні з’ясовується, що людина була нещодавно депортована з Євросоюзу, отримала новий паспорт і вирішила випробувати долю знову. Або ж є ті іноземці – наприклад, з країн Африки та Близького Сходу, – кому в’їзд до ЄС закритий через підозру у тероризмі. Або ті, хто уникає сплати штрафів у одній з держав Євросоюзу.

“Розворот” таких мандрівників вже на кордоні є обтяжливим для ЄС. Натомість нова система має суттєво зменшити кількість відмов у в’їзді з таких причин.

Треба наголосити: ETIAS запроваджений не “проти українців”. Він діятиме для громадян усіх держав, що мають право безвізового в’їзду до ЄС – скажімо, для американців, канадійців, японців тощо. Точно такі системи вже кілька років діють у США та Канаді щодо громадян ЄС, які мають право безвізового в’їзду до цих держав. І їхній досвід доводить, що “замінником візи” авторизація не стає.

Коли це запрацює і як зекономити

“Європейська правда” неодноразово писала, що наразі Шенген лишається закритим, але самі держави ЄС активно тиснуть на Брюссель, вимагаючи, щоби кордони відкрилися (детально про це – в статті “Греція відкривається для туристів: що це означає для подорожей з України”). І тому є підстави розраховувати, що вже цього року почнеться принаймні часткове відкриття Шенгену для іноземців.

А у разі, якщо вакцинація, що активно відбувається у ЄС, справді дозволить зменшити там захворюваність – то наступного року буде подальше “повернення до нормальності”.

Тож нове регулювання безвізу не буде голою теорією. Воно справді вплине на правила подорожей до ЄС. І тут знову добра новина. Зміна правил не буде “шоковою терапією”, коли все змінюється в один день.
ЄС передбачив цілу низку перехідних періодів для того, щоби до авторизації усі звикли.

Швидше за все, система ETIAS технічно запрацює у 2022 році (дата офіційно ще не визначена; не виключено, що це буде 1 січня). Але на початку реєстрація у ній буде добровільною. Тобто європейські прикордонники в цей час не вимагатимуть від подорожуючих мати підтвердження у базі ETIAS, але можуть розповідати про неї і рекомендувати пройти таку реєстрацію на наступну подорож.
Цей перехідний період триватиме мінімум пів року і може бути продовжений максимум двічі.

Потім почнеться другий перехідний період, коли реєстрація у ETIAS стає обов’язком, а не правом – але тих, хто дістався кордону уперше за час роботи нової системи, прикордонники будуть зобов’язані пропустити, попередивши, втім, що наступного разу допуску вже не буде. Цей, другий перехідний період триватиме від 0,5 до 1,5 року. Але в цей час радимо вже не випробовувати долю і реєструватися. Бо якщо ви плануєте летіти до ЄС літаком, вам без ETIAS можуть відмовити у посадці – і доведеться терміново реєструватися в аеропорту.

Ще одна деталь.

Нова система діятиме для подорожей не лише до Шенгенської зони, але також до держав ЄС, які не входять до неї і все одно мають безвіз для українців – це Хорватія, Кіпр, Болгарія та Румунія.

І, нарешті, про ціну.

Реєстрація у ETIAS платна, але її не назвеш обтяжливою, її вартість – 7 євро на три роки (або до завершення дії паспорта). Це точно не є обтяжливою сумою для тих, хто подорожує до ЄС.

Та навіть ці кошти платитимуть не всі ті, хто їздить за кордон з українським паспортом.

По-перше, авторизація взагалі не потрібна, якщо у вас у паспорті є віза і ви подорожуєте за нею. Наприклад, якщо ви їдете працювати, отримавши національну робочу візу, або навчатися за студентською візою. Так само не потрібні додаткові дозволи тим, хто вже має посвідку на проживання чи інший подібний статус у ЄС. Ідея в тому, що ETIAS створений для тих, хто взагалі не проходив жодної перевірки у ЄС, а видача будь-якої візи чи посвідки є такою перевіркою.

Ще один виняток – власники українських дипломатичних чи службових паспортів, які з точки зору ЄС гарантовано є безпечними подорожуючими, але це – дуже вузька група

По-друге, авторизація є безкоштовною для тих, хто є старшим за 70 років або молодшим за 18 років. Вони обов’язково мають заповнювати анкету до перетину кордону так само, як і інші подорожуючі, але не платитимуть за неї.

І звідси – невеличкий лайфхак для підлітків та їхніх батьків.
Правило про безоплатну авторизацію діє не щодо дати поїздки, а щодо дати заповнення анкети. Тому радимо незадовго до 18-річчя вашої дитини заповнити анкету, навіть якщо ви ще не маєте конкретних планів щодо поїздки; країну в’їзду можете поставити як імовірну, або ту, куди ви їздили минулого разу – і матимете три роки безкоштовної авторизації 😉

І насолоджуйтеся безвізом, який колись до нас обов’язково повернеться – нехай навіть може бути обтяжений масками, тестами чи довідками щодо вакцинації. А про нові протиепідемічні вимоги “Європейська правда” розповість окремо, щойно Євросоюз їх узгодить.

Автор: Сергій Сидоренко