Інтернет-видання Бессарабії

“СЕРЕД ПОСТРАЖДАЛИХ Я ЗНАЙШОВ СВОГО ДРУГА”: ІСТОРІЯ ФЕЛЬДШЕРА, ЩО РЯТУВАВ ЛЮДЕЙ ПІСЛЯ РАКЕТНОГО УДАРУ ПО СЕРГІЇВЦІ

07 Серпня 2022 14:01
Софія Чебан
“СЕРЕД ПОСТРАЖДАЛИХ Я ЗНАЙШОВ СВОГО ДРУГА”: ІСТОРІЯ ФЕЛЬДШЕРА, ЩО РЯТУВАВ ЛЮДЕЙ ПІСЛЯ РАКЕТНОГО УДАРУ ПО СЕРГІЇВЦІ

Фельдшер з Одеської області Ігор Буюклі рятував людей з дев’ятиповерхівки у селищі Сергіївка, куди першого липня влучила російська ракета. Чоловік оглянув та передав бригадам медичної допомоги близько 20 травмованих. Історію фельдшера розповіли на сторінці Міністерства охорони здоров’я України пише Суспільне.

Три вибухи у Сергіївці Ігор Буюклі почув, коли був на роботі у лікарні. Відразу надійшов перший виклик на місце ракетного удару.

“До нас почали зносити постраждалих із будинків, куди влучила ракета. Були осколкові поранення, порізи, черепно-мозкові травми. Коли почали приїжджати інші бригади, я став координувати їх. Оглядав, сортував поранених: де “тяжкі”, де “середні”, а де людям, на жаль, уже не потрібна була допомога. Говорив бригадам, кого забирати. Для “тяжких” виділяли окрему машину, легких поранених забирали по троє-четверо”, — згадує Ігор Буюклі.

Фельдшер оглянув та передав бригадам близько 20 людей з місця ракетного удару.

“Люди були в паніці, кричали, що їм потрібна медична допомога. Та, за правилами сортування, все одно першими мають вивозити “тяжких”, потім “середніх”, а тільки потім – “легких”.

Останньою медик забрав жінку, що була у важкому стані, порізана склом, мала черепно-мозкову травму, струс мозку. По дорозі до лікарні їй ставив крапельницю, каже чоловік.

“В неї були рани шиї, верхніх та нижніх кінцівок. У ранах на грудній клітці виднілося скло. Витягувати ми його не збиралися, це мали робити вже у відділенні. За два дні я заходив до неї, їй якраз робили перев’язку. Запитав на посту медсестри, як вона. Мені сказали, що “середня”, але стабільна, йде на покращення”, — розповів Ігор Буюклі.

Серед травмованих, чоловік упізнав свого друга, який був у важкому стані.

“Було важко, але все робив автоматично. Як нас вчили, так ми “на автоматі” й робили, надавали допомогу. Напевно, в таких ситуаціях у медиків відключаються емоції. На щастя, його родина – жива”, — каже фельдшер.

Поділитись
Зараз читають