Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Мирнопілля Болградського району Запорожан Івана Валерійовича, який загинув від рук російських окупантів у грудні 2024 року.
Як повідомляє Теплицька територіальна громада, народився Іван 28 січня 1992 року у селі Мирнопілля, де провів своє дитинство та юність. Зарекомендував себе дуже відповідальним, веселим, чесним та щирим чоловіком, що завжди приходив на допомогу.
Через деякий час Іван переїхав мешкати та працювати до Арцизу. У цивільному житті мав і родину, в якій виховував трьох діток.
Вже під час повномасштабного вторгнення чоловік встав на захист рідної країни, доєднавшись до лав ЗСУ. Пройшовши підготовку захисник став здійснювати бойові завдання у складі 32-ої окремої механізованої Сталевої бригади, 1-му батальйоні, 3-ій роті.
Серед побратимів отримав позивний “Жан”. Разом із підрозділом воїн був залучений до виконання бойових завдань у зоні ведення бойових дій, зокрема до утримання зайнятих рубежів, штурмових дій.
У грудні 2024 року в ході виконання чергового бойового виходу зв’язок із захисником зник, а незабаром сам воїн став вважатися безвісти зниклим.
Майже 2 роки рідні не припиняли пошуків інформації щодо свого військовослужбовця. Проте вже травні 2026 року звістка офіційно підтвердилась.
Виявилося, що 28 грудня 2024 року під час здійснення бойового завдання в районі населеного пункту Нововасилівка Покровського району Донецької області, захисник загинув.
16 травня 2026 року із воїном попрощалися та з усіма військовими почестями поховали у рідному селі на місцевому кладовищі.
Інтернет-видання Бессарабії
