Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця села Приозерне Ізмаїльського району Мицу Олександра Вікторовича, який загинув від рук російських окупантів у травні 2026 року.
Як повідомляє Катлабузька селищна рада, народився Олександр Вікторович 3 березня 1985 року. Був мешканцем села Приозерне, де провів більшість свого життя. Запам’ятався дуже працьовитим, веселим, чесним та життєрадісним чоловіком.
Через якийсь час переїхав мешкати та працювати до Ізмаїлу, забезпечуючи себе та близьких. Вже безпосередньо під час повномасштабного вторгнення Олександр Вікторович вирішив доєднатися до лав ЗСУ.
Маючи попередній досвід служби захисник став виконувати військовий обов’язок на найгарячіших напрямках фронту. Був понтонером понтонного відділення, понтонного взводу, понтонно-мостової роти, понтонно-мостового батальйону у 808-ій Дністровській окремій бригаді підтримки.
Разом із побратимами воїн забезпечував виконання завдань, від яких залежали оперативність пересування підрозділів, постачання необхідних ресурсів та успішне проведення військових операцій.
Отримавши поранення в ході здійснення чергового бойового завдання військового було шпиталізовано до лікарні. Однак 8 травня 2026 року, попри старання лікарів, серце захисника зупинилося назавжди.
15 травня у селі Приозерне воїна провели в останню путь та з усіма військовими почестями поховали на місцевому кладовищі.
