В Одеській області за останні роки чисельність шакалів зросла у понад п’ять разів. Це свідчить про суттєві зміни у популяції хижих тварин у регіоні. Про це інтернет-видання «Махала» дізналося з відповідей на інформаційні запити до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства. Звернення були направлені після того, як читачі повідомили, що дикі тварини наближуються до будівель, нападають на світських тварин та пугають людей, особливо виття шакалів вночі.
За даними Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, у 2022 році в Одеській області налічувалося 553 шакали, тоді як станом на лютий 2026 року — вже 3266. Зростання спостерігається і серед інших хижих тварин: кількість вовків збільшилась із 70 до 378 особин, а лисиць — із 2377 до 4396.
У Південному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства пояснюють, що для лисиць в Україні діють встановлені норми чисельності, пов’язані із запобіганням сказу. З урахуванням площі мисливських угідь Одеської області їхня кількість мала б бути значно меншою, ніж є зараз. Водночас для шакалів і вовків таких обмежень наразі не встановлено.
«В Україні була прийнята інструкція щодо запобігання поширенню сказу. Зокрема, визначено норму чисельності лисиці — 0,5–1 особина на тисячу гектар мисливських угідь. Однак фактична чисельність значно перевищує ці показники. Крім того, останніми роками суттєво зростає і популяція шакалів», — повідомив головний спеціаліст відділу мисливського господарства Південного міжрегіонального управління Іван Чебаненко.
Він також зазначив, що наведені показники відображають ситуацію на кінець зими, тоді як упродовж року чисельність тварин зростає за рахунок природного приплоду. З урахуванням біологічних особливостей розмноження хижаків фактична кількість може бути значно більшою.
Найбільше шакалів фіксують на півдні Одещини — Білгород-Дністровському, Болградському та Ізмаїльському районах. Саме ці території мають значні площі плавнів, які є сприятливими для проживання шакалів. Водночас частина цих земель входить до природно-заповідного фонду, де заборонено втручання людини.
«Це плавневі та захаращені території, які найбільш придатні для їх існування. Саме там шакали обирають місця для виведення потомства і тримаються основних ареалів. Водночас на таких територіях, особливо в межах природно-заповідного фонду, обмежено проведення обліків і практично не здійснюється регулювання чисельності. Через це реальна кількість тварин може бути більшою, ніж офіційні підрахунки», — зазначив Іван Чебаненко.
Крім того, через воєнний стан обмежено доступ до прикордонних територій, що також суттєво ускладнює повноцінний облік диких тварин і контроль за їхньою чисельністю.
«Кількість мисливців, які беруть участь у таких обліках, суттєво скоротилася. Якщо раніше їх було близько 15 тисяч, то у 2025 році — приблизно 5300. Це безпосередньо впливає на якість і повноту обліків, адже охопити всі мисливські угіддя стає значно складніше», — розповів Іван Чебаненко.
Також у Південному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства повідомляють, що підтверджених випадків нападів шакалів на людей в Одеській області немає, однак фіксуються звернення мешканців щодо нападів на домашніх тварин.
«Випадків нападу шакалів на людей на сьогодні не зафіксовано. Водночас є підтверджені факти нападів на домашніх тварин, про що повідомляють мешканці. Крім того, у регіоні фіксувалися і випадки нападів вовків, однак у частині таких ситуацій ще триває встановлення», — зазначили в управлінні.
З відповіді на інформаційний запит до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області стало відомо, що в регіоні фіксують випадки сказу серед диких хижих тварин. Зокрема, у 2024 році виявили 17 випадків серед шакалів і 69 — серед лисиць. У 2025 році ці показники зросли до 37 випадків серед шакалів та 183 — серед лисиць.
«Станом на 2026 рік випадків сказу серед шакалів не зафіксовано, однак серед лисиць уже зареєстровано кілька підтверджених випадків. Ситуацію відстежують у межах регулярних заходів, зокрема під час кампаній із пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин та заходів із регулювання чисельності хижаків у разі підозри на сказ», — зазначають у Держпродспоживслужбі.
У Південному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства пояснюють, що збільшення чисельності хижих тварин пов’язане з кількома факторами. Серед них — обмеження полювання в умовах воєнного стану, скорочення кількості мисливців і складність доступу до окремих територій.
«Основна причина — це обмеження полювання після початку повномасштабної війни. Крім того, є території, куди зараз обмежений доступ, зокрема прикордонні ділянки та природоохоронні зони, де фактично не проводиться регулювання чисельності тварин. Також скоротилася кількість мисливців, які беруть участь в обліках і контролі популяцій. У сукупності це призводить до того, що чисельність хижих тварин зростає і вони поступово розширюють свій ареал», — зазначив Іван Чебаненко.
Також вплив мають кліматичні умови: теплі зими та відсутність стійкого льоду ускладнюють облік тварин і водночас сприяють їх виживанню. Крім того, збільшення кормової бази призводить до активнішого розмноження хижаків і розширення їхнього ареалу, включно з наближенням до населених пунктів.
Контроль за ситуацією здійснюється кількома органами, кожен із яких має свої повноваження. Зокрема, облік і регулювання чисельності диких тварин входить до компетенції мисливських господарств і профільних підрозділів лісового та мисливського господарства. Саме вони проводять сезонні підрахунки, аналізують динаміку популяцій і, за наявності дозволів, здійснюють заходи з регулювання чисельності хижаків.
Питання профілактики захворювань, зокрема сказу, координує Держпродспоживслужба. У її повноваження входить проведення моніторингу, організація вакцинації диких м’ясоїдних тварин, а також контроль за епізоотичною ситуацією в регіоні.
Водночас ключові рішення щодо заходів реагування ухвалюють державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, які діють на рівні держави, області та районів. Саме ці комісії визначають комплекс заходів залежно від ситуації — від проведення вакцинації до запровадження обмежень або організації регулювання чисельності тварин.
Нагадаємо, у Буджацькій селищній територіальній громаді планують звернутися до профільних органів, щоб отримати дозвіл на відстріл хижаків у 2026–2027 роках. Державна надзвичайна протиепізоотична комісія з питань регулювання чисельності хижих хутрових м’ясоїдних тварин та кабанів на території мисливських угідь Болградського району при Болградській РВА прийняла рішення про відстріл диких хижих м’ясоїдних тварин та кабанів в Болградському районі з 8 листопада 2025 року
Фото Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства
Інтернет-видання Бессарабії
