Ренійська громада – багатонаціональна, тут живуть молдавани, гагаузи, болгари та представники інших національностей. Тому питання вивчення рідної мови в школах завжди актуальне. Хто і як вивчає мову національних меншин, чи вистачає вчителів та підручників, чи можна навчатися у школах громади повністю рідною мовою – про це журналісту «Махали» розповіла начальниця відділу освіти Ренійської міської ради Лілія Бондаренко.
Перше питання, яке виникає: вивчати рідну мову в школах громади обов’язково чи це справа добровільна?
«Вивчення рідної мови у закладах загальної середньої освіти здійснюється відповідно до законодавства України та освітніх програм. Запровадження такого навчання відбувається з урахуванням освітніх потреб учнів та побажань їхніх батьків. Класи або групи формуються за наявності відповідної кількості заяв», – пояснює Лілія Костянтинівна.
Тобто, за словами начальниці відділу освіти, це не обов’язково для всіх, а залежить від бажання родин.
«Якщо батьки хочуть, щоб їхня дитина вивчала румунську, гагаузьку чи болгарську мову, вони пишуть заяву, і за наявності достатньої кількості таких заяв формується клас або група. Останніми роками спостерігається стабільна динаміка щодо кількості здобувачів освіти, які обирають вивчення рідної мови. Цікавість до вивчення мов національних меншин залишається сталою», – додає вона.
У школах Ренійської громади діти мають можливість вивчати мову національних меншин як самостійний навчальний предмет. У яких саме і яке при цьому охоплення учнів?
«У Котловині, єдиному гагаузькому селі громади, з 1 по 11 клас вивчається гагаузька мова. Тут навчається 172 учні, працює 28 педагогічних працівників. У Нагірному, це єдине болгарське село громади, з 1 по 11 клас вивчається болгарська мова. У закладі навчається 124 учні, з них 12 на сімейній формі навчання. Працює 20 педагогів. Румунську мову як окремий предмет вивчають у Долинському ліцеї (155 учнів, 24 педагоги), а також у класах з українською мовою навчання в Лиманському, Орлівському, Новосільському та Плавнинському ліцеях», – відмічає Лілія Бондаренко.
Тепер більш детальніше про школи, де освітній процес частково або повністю ведеться румунською як мовою національних меншин.
«Відповідно до законодавства України, мовою освітнього процесу є державна мова — українська. Разом з тим, представникам національних меншин (спільнот) гарантується право на навчання рідною мовою поряд із державною. Це реалізується через створення окремих класів (груп), зокрема в початковій школі, з поступовим збільшенням частки викладання предметів українською мовою в наступних класах», – роз’яснює Лілія Бондаренко.
Так, у Лиманському ліцеї, де працює 31 педагогічний працівник, функціонують класи, освітній процес в яких ведеться українською або румунською. З українською мовою навчання функціонує 10 класів, в яких навчається 140 учнів, з румунською мовою навчання функціонує 8 класів, в яких навчається 100 учнів.
В Орлівському ліцеї, в якому кількість педагогічних працівників – 34, українською мовою навчання функціонує 11 класів, в яких навчається 168 учнів, з румунською мовою навчання функціонує 8 класів, в яких навчається 83 учні.
В Новосільському ліцеї (40 педагогічних працівників) функціонують класи, освітній процес в яких ведеться українською або румунською. З українською мовою навчання функціонує 17 класів, в яких навчається 331 учень, з румунською мовою навчання функціонує 4 класи, в яких навчається 41 учень.
В Плавнінському ліцеї, в якому кількість педагогічних працівників – 21, функціонують класи, освітній процес в яких ведеться українською або румунською. З українською мовою навчання функціонує 1 клас, в якому навчається 11 учнів, з румунською мовою навчання функціонує 11 класів, в яких навчається 161 учень.
Чи вистачає педагогів для викладання рідних мов?
«У цілому заклади освіти громади забезпечені педагогічними працівниками для викладання рідної мови. Водночас у поодиноких випадках кадрові питання вирішуються шляхом перерозподілу педагогічного навантаження або залучення сумісників», – каже Лілія Костянтинівна.
Тобто, підкреслює вона, проблема не критична, але інколи доводиться шукати варіанти, щоб один вчитель викладав у кількох класах або залучати педагога із сусідньої школи за сумісництвом. А що стосується підручників, то з цим ситуація стабільна.
«Забезпечення підручниками здійснюється переважно за рахунок коштів державного бюджету через Міністерство освіти і науки України. Поряд із цим, окремі заклади можуть отримувати навчальні матеріали в межах міжнародної співпраці, за підтримки благодійних фондів чи організацій. Основним джерелом забезпечення залишається державне фінансування», – підсумовує начальниця відділу освіти.
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ. Приклад Ренійської громади демонструє, що діти мають можливість вивчати мову своєї національності, а відділ освіти, школи створюють для цього всі умови. При цьому українська мова залишається основою освітнього процесу, що відповідає законодавству. А стабільний інтерес до вивчення рідних мов, наявність підручників і педагогів означає, що в громаді підростає покоління, яке вільно володіє і державною, і рідною мовою.
Фото: Лілія Бондаренко.
Інтернет-видання Бессарабії
