Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Ізмаїл Стеценка Віталія Сергійовича, який загинув від рук російських окупантів у вересні 2024 року.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Віталій 26 червня 1994 року у місті Ізмаїл. Тут хлопець навчався у загальноосвітній школі №8. По закінченню навчання пішов здобувати майбутню професію до професійного училища №9, отримавши фах матроса-моториста.
Згодом почав працювати у будівельній сфері: зварювальником, штукатуром, каменярем — не цурався братися за будь-яку роботу. Віталій запам’ятався дуже добрим, надійним, відповідальним та доброзичливим хлопцем. У вільний від роботи час захоплювався рибальством, любив техніку та комп’ютери.
З початком повномасштабного вторгнення хлопець разом зі своїм молодшим братом вирішив доєднатися до лав ЗСУ. Став виконувати військовий обов’язок на посаді стрільця-номера обслуги аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти 3 аеромобільного батальйону, солдата.
Разом із побратимами брав участь у виконанні складних бойових завдань на найгарячіших напрямках фронту, де українські військові щоденно стримували наступ російських окупаційних військ. Восени 2024 року після чергового бойового виходу воїн перестав виходити на зв’язок із рідними, а згодом став вважатися безвісті зниклим.
Лише в березні 2025 року звістка підтвердилась й виявилося, що захисник загинув під час штурму противника поблизу населеного пункту Берестове Куп’янського району Харківської області.
31 березня воїна провели в останню путь та поховали у рідному місті на Алеї Слави нового кладовища.
Інтернет-видання Бессарабії
