До початку війни Дмитро працював докером в Ізмаїльському порту. У 2014 році він добровільно приєднався до війська і вирушив на Донеччину, де пройшов перше справжнє бойове випробування. Історію Дмитра розповіли у пресслужбі Морської охорони України.
У 2015 році під час обстрілу Дмитро отримав поранення. Уламки були в нозі й животі. Він пройшов лікарні, операції – і довгий шлях відновлення вдома. Після одужання повернувся до цивільного життя, але у 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, знову став до строю.
Тепер він служить на півдні України: спочатку захищав річкові рубежі на Дунаї, а згодом опанував нову спеціальність і став зенітником. Дмитро контролює повітряний простір, відстежує ворожі дрони та перешкоджає їхній діяльності.
У 2024 році під час атаки дронів він втратив побратима, однак залишився в строю і продовжує виконувати бойові завдання. За роки служби Дмитро навчився цінувати життя, підтримку побратимів і прості людські речі, які набувають особливого значення у війні.
«За ці роки я зрозумів головне: наша сила не в техніці, а в людях. У тому, що ти готовий стояти до кінця за свою землю і тих, хто поруч», – говорить Дмитро.
Інтернет-видання Бессарабії
