Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Дивізія Білгород-Дністровського району Фунтового Леоніда Івановича, який загинув від рук російських окупантів у квітні 2024 року.
Як повідомляє Дивізійська сільська територіальна громада, народився Леонід Іванович 23 вересня 1967 року у селі Дивізія, де й проживав усе своє життя.
Тут закінчував школу, працював, а згодом створив власну родину. Разом із дружиною Оленою виховував двох доньок — Ольгу та Ірину. Був турботливим та люблячим батьком і чоловіком.
Однокласниця Леоніда Івановича, згадала, що “Фунтік” (прізвисько яке мав чоловік) був дуже щирою, доброзичливою людиною із відкритим серцем, який завжди вмів підтримати, пожартувати та допомогти.
Ці якості у чоловікові залишились й після шкільного життя та привели до усвідомленого рішення встати на захист рідної країни, тож з початком повномасштабного вторгнення Леонід Іванович добровільно доєднався до лав ЗСУ.
Пройшовши підготовку разом із побратимами відправився для виконання свого військового обов’язку на Донеччину. Саме тут, у квітні 2024 року, після бойового виходу військовий став вважатися безвісті зниклим.
Майже два роки рідні не переставали шукати інформацію про свого захисника. Однак вже у січні 2026 року звістка про загибель офіційно підтвердилась.
Як виявилося згодом, 17 квітня 2024 року в ході виконання чергового бойового завдання біля населеного пункту Новокалинове Покровського району Донецької області воїн загинув.
29 січня 2026 року військовослужбовця змогли провести в останню путь та поховати у рідному селі на місцевому кладовищі.
