Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Павлівка Болградського району Горяйнова Руслана Васильовича, який загинув від рук російських окупантів у січні 2025 року.
Як повідомляє пресслужба 808-ої Дністровської окремої бригади підтримки, народився Руслан 5 травня 1981 року у селі Павлівка Арцизької громади. Тут пройшло його дитинство та юність.
Згодом чоловік закінчив Білгород-Дністровський професійний будівельний ліцей, здобувши спеціальність штукатур, лицювальник-плиточник, маляр. Працював на Арцизькому маслозаводі. Створив родину та разом із дружиною Наталею виховував діток.
У жовтні 2025 року Руслан приєднався до лав ЗСУ. Свій військовий обов’язок виконував у складі 808-ої Дністровської окремої бригади підтримки. Був мотористом одного з понтонно-мостових батальйонів бригади, виконував завдання з інженерної підтримки.
Воїн сумлінно здійснював надважливі бойові завдання у найгарячіших напрямках фронту, зокрема воював й на Запорізькому напрямку. Побратими згадують його як відповідального, врівноваженого й надійного воїна, який завжди тримав слово та підтримував інших у найважчі моменти.
21 січня 2026 року в ході виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку захисник загинув внаслідок отримання поранення несумісного із життям.

26 січня у рідному селі солдата провели в останню путь та поховали на місцевому кладовищі, віддавши загиблому належну шану.
