На старий новий рік (14 січня) болгари півдня Одещини продовжують традицію випікання міліни — листкового пирога з сиром, всередину якого ховають символи удачі та побажання на наступний рік. Ця давня традиція зберігається в кожному болгарському селі, хоча й зазнала сучасних змін.
У болгарських селах і містах півдня Одещини міліна (баниця) є обов’язковою стравою на столі напередодні Старого Нового року. Цей листковий пиріг з сиром і сметаною не просто святкове частування, а ціла традиція з символічним значенням, яка передається з покоління в покоління.
Рецепт приготування міліни з побажаннями дізнавалася журналістка інтернет-видання “Махала”.
Лілія Кара, співробітниця Одеського обласного центру болгарської культури у місті Болград розповіла, що міліну готують із тонко розкатаних коржів тіста, які закручують у трубочку і укладають колом на противень, або просто укладають шарами один на одного, пересипаючи начинкою з сиру та сметани.
“Хочу зазначити, що у кожної господині міліна своя, з особливими родинними секретами”, – каже Лілія Кара.
За традицією, всередину міліни ховають “кисмети” – символи удачі та щастя на наступний рік. Класичний варіант передбачав запікання 25-копійчаних монет та гілочок плодових дерев. Монета символізувала дім і достаток, а палички різної довжини та товщини означали худобу в господарстві.
Особливий символ — “мързел” (лінь) — очищена від кори гілочка або сірник без головки. Той, кому вона дісталася, жартома вважався найлінивішим у родині на наступний рік, хоча це викликало скоріше веселощі, ніж образи.
Гілочки брали з вишні, яблуні, сливи або троянди, обов’язково очищали від кори та обробляли у окропі перед запіканням.
Гарячу міліну ставили на стіл у тій самій посудині, в якій вона випікалася, і обертали за годинниковою стрілкою. Коли форма зупинялася, пиріг розрізали на шматки за кількістю членів сім’ї. Кожен брав найближчий до себе шматок і шукав у ньому свій “кисмет” – символ долі на наступний рік.
Зараз технологія приготування міліни змінилася. Тонко розкачані коржі часто замінюють листами лаваша, що значно спрощує процес. Традиційні гілочки плодових дерев витіснили записки з побажаннями, загорнуті в харчову плівку або фольгу.
Сучасні господині пишуть у записках найрізноманітніші побажання: здоров’я, грошей, кохання, подорожей або нового дому.
Болгарський звичай зустрічі старого нового року з міліною дотримується щороку молодим поколінням болгар півдня Одещини, де б вони не знаходилися. Хоча традиція й зазнала змін порівняно з тим, як її дотримувалося старше покоління, головне залишається незмінним – символічне прощання зі старим роком і віра в краще майбутнє.
Кожна болгарська родина на Одещині зберігає свої особливості приготування міліни, передаючи їх наступним поколінням як частину культурної спадщини та національної ідентичності.
Інтернет-видання Бессарабії
