Уродженець Білгород-Дністровського району Станіслав який до початку вторгнення жив звичайним мирним життям — працював автомеханіком на власному СТО та будував плани на майбутнє для себе та своєї родини, однак війна змусила змінити інструмент на зброю та встати у стрій. Історію захисника розповіли на сторінці 122 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
Після початку повномасштабного вторгнення чоловік добровільно вступив до Збройних Сил України. Його шлях на фронті був непростим: Станіслав пройшов шлях від солдата до офіцера, воював у найгарячіших точках, навчався ухвалювати рішення під обстрілами та нести відповідальність за своїх побратимів.
Під час одного з завдань він отримав поранення від FPV-дрона, але, пройшовши лікування, повернувся в стрій. Каже, що не міг залишити підрозділ, бо офіцерство — це про дії, а не звання.
Сьогодні Станіслав — командир, який дбає про людей, підтримує моральний дух бійців і завжди перебуває поруч під час найскладніших боїв. Побратими називають його наставником і людиною, на яку можна покластися.
Попри війну, Станіслав зберігає тепло й мріє про повернення додому, де на нього чекають дружина, маленький син і мати. Саме заради них і заради мирного майбутнього він продовжує тримати оборону.