Коли в житті виникає складна ситуація – будь-то через війну, втрату близьких, складне матеріальне становище, проблеми зі здоров’ям та інше – людям важливо знати, що вони можуть розраховувати на турботу і підтримку. У Ренійській громаді місцем, де певні категорії населення можуть знайти розуміння і підтримку, стала комунальна установа «Центр надання соціальних послуг», створена рішенням міської ради 12 лютого 2021 року. Про те, як працює цей заклад, які послуги надає та чому його роль сьогодні важлива як ніколи, журналісту інтернет-видання «Махала» розповіла його директорка Наталія Пуфтієнко.
«Наша головна мета – не просто надати послугу, а допомогти людині або цілій родині знайти вихід зі складної життєвої ситуації. Війна збільшила кількість тих, хто потребує нашої допомоги. Це люди похилого віку, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї, внутрішньо переміщені особи, сім’ї військовослужбовців. І, звісно, зараз ми працюємо з ветеранами війни, родинами загиблих і зниклих безвісти захисників України. Кожна така людина потребує не лише матеріальної, але й психологічної підтримки і не повинна залишатися наодинці зі своїми проблемами», – розповідає Наталія Іванівна.
За словами керівниці, Центр не просто надає послуги, а також здійснює профілактичну роботу, упроваджує новітні соціальні технології, виявляє осіб і сім’ї, які потребують допомоги, і веде їх облік. Його фахівці обов’язково проводять оцінювання потреб кожної людини чи родини і вже потім надають соціальні послуги відповідно до державних стандартів. Також, за її словами, Центр займається цілим спектром специфічних, але дуже важливих напрямків.
«Ми надаємо допомогу у розв’язанні соціально-побутових проблем, забезпечуємо соціальне супроводження прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу. Окремий важливий напрямок – соціальний патронаж осіб, які відбули покарання у виді обмеження або позбавлення волі, а також звільнених від подальшого відбування таких покарань. Крім того, ми складаємо плани реабілітації для осіб, які постраждали від торгівлі людьми», – уточнює вона.
Наталя Іванівна додає, що до обов’язків Центру також входить внесення відомостей до реєстру надавачів соціальних послуг, постійний моніторинг та оцінювання якості власної роботи, а також створення умов для навчання та підвищення кваліфікації працівників.
«Ми не працюємо самі по собі. Це дуже важливо. Ми тісно взаємодіємо з усіма іншими суб’єктами системи надання соціальних послуг в громаді: органами, установами, закладами та приватним сектором. І, звичайно, ми активно інформуємо населення як загалом, так і індивідуально про перелік, обсяг, зміст наших послуг, умови та порядок їх отримання. Для цього ми розповсюджуємо листівки, буклети, публікуємо матеріали в ЗМІ та в інтернеті», – підкреслює директорка комунальної установи.
Ще один ключовий фронт роботи – інформування громадян про сімейні форми виховання дітей.
«Ми проводимо первинний відбір кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі. І, нарешті, ми беремо безпосередню участь у визначенні потреб населення нашої громади у соціальних послугах, а потім — у підготовці та виконанні програм, розроблених на основі цих потреб», – розповідає Пуфтієнко.
Роботу Центру неможливо уявити без його структурних підрозділів, кожен з яких вирішує цілком конкретні завдання. Само на їх діяльності Наталія Іванівна зупинилася більш детальніше.
«Одним з найзатребуваніших напрямків залишається наша робота безпосередньо вдома в людей. Ми доглядаємо за людьми похилого віку та з інвалідністю, допомагаючи їм у всьому, від приготування їжі до спілкування з лікарем. А для дітей з особливими потребами організовуємо супровід у школах, щоб вони могли навчатися разом з усіма. Тільки за дев’ять місяців цього року такі послуги отримали 216 осіб, 54 з яких – люди з інвалідністю», – говорить вона.
Але життя іноді ставить перед людьми і значно складніші виклики. Саме для таких випадків працює відділення соціальної роботи.
«Тут ми маємо справу з найкритичнішими ситуаціями: супроводжуємо прийомні сім’ї, надаємо екстрену допомогу постраждалим від насильства, працюємо з тими, хто втратив орієнтацію в житті через війну чи інші лиха. Навіть створена спеціальна мобільна бригада. Загалом за цей період ми встигли допомогти 210 сім’ям, з яких 5 сімей – це внутрішньо переміщені особи, які зверталися з приводу встановлення статусу «дитина війни», – розповідає керівниця.
Для тих, кому тимчасово чи постійно потрібен цілодобовий догляд, у селі Новосільське працює стаціонарне відділення, яке більш відомо як Дім милосердя.
«Воно розраховане на 25 ліжко-місць і надає повний спектр послуг: створення умов для проживання, забезпечення 4-разовим харчуванням, твердим і м’яким інвентарем, допомога у самообслуговуванні, включаючи дотримання гігієни, руховий режим, прийом ліків, годування. Ми ведемо спостереження за станом здоров’я, організовуємо надання медичних послуг, допомагаємо у забезпеченні технічними засобами реабілітації та вчимо ними користуватися, навчаємо навичкам самообслуговування. Штатна чисельність відділення – 14,5 штатних одиниць. За період січень-вересень у відділенні надали послуги 26 особам, з яких 10 осіб – з інвалідністю», – продовжує Наталія Іванівна.
Окремо директорка Центру виділяє роботу з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями.
«Цей відділ займається соціально-психологічною реабілітацією дітей та молоді з функціональними обмеженнями віком від 7 до 35 років. Ми надаємо психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні та інформаційні послуги не лише самим дітям та молоді, а й членам їх сімей. На обслуговуванні у відділенні перебувають 24 особи з інвалідністю, з яких 6 – діти з інвалідністю віком до 18 років», – зазначає вона.
І, нарешті, ще один критично важливий фронт роботи – це спеціалізована служба для постраждалих від домашнього насильства.
«Наші фахівці займаються первинним соціально-психологічним консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Ми надаємо разові чи періодичні консультації постраждалим особам та їх законним представникам щодо їх прав, заходів, соціальних послуг, якими вони можуть скористатися. І, головне, сприяємо ефективному розв’язанню проблем самою постраждалою особою, але за нашої підтримки», – підсумовує Пуфтієнко.
За словами директорки, з липня 2025 року в штаті Центру з’явився фахівець із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб.
«Це, мабуть, один з найважливіших наших нових напрямків діяльності. Так, за період з 23 липня по 10 жовтня на супровід взято 22 особи. Це 10 ветеранів війни, 1 член сім’ї ветерана, 3 особи з інвалідністю з числа ветеранів, 5 членів сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, 1 член сім’ї загиблого ветерана, 1 член сім’ї загиблого захисника України та 1 ветеран війни, повернений з полону. Інших демобілізованих осіб поки що не було. Слід зазначити, що до фахівця звертаються також особи, які не мають відповідного статусу для взяття на супровід: сусіди, цивільні дружини, друзі або знайомі ветеранів. У таких випадках ми здійснюємо особистий прийом громадян, вказуючи їх у звіті як «інші особи» і надаємо заходи підтримки у вигляді інформування чи консультування. Кількість таких запитів складає 28. Теми були різні: діючі пільги, виплати, як стати на облік, які послуги можна отримати, як швидко вирішуються запити, а було й таке: цивільний чоловік місяць не виходить на зв’язок», – уточнює вона.
За словами керівниці установи, найчастіше за супроводом звертаються самі ветерани, члени сімей загиблих та члени сімей зниклих безвісти військовослужбовців. Вона підкреслює, що найбільше людей цікавлять питання фінансових виплат, особливостей реабілітації, квартирний облік, отримання пільг, юридична консультація, працевлаштування та психологічна підтримка — особливо для членів сімей зниклих безвісти.
«Ми провели інформування та консультування щодо правової, соціальної, психологічної допомоги – по цим питанням було 50 звернень. Здійснили 35 комунікативних заходів з фахівцями інших служб, установ та організацій, зокрема з ЦНАП, ТЦК, міською радою, Пенсійним фондом, сектором безоплатної правової допомоги, центральною міською лікарнею, центром зайнятості, центром пробації, а також двома військовими частинами. Надали допомогу в оформленні документів щодо забезпечення житлом та земельними ділянками трьом особам. Провели консультування з питань зайнятості для трьох осіб. І 25 разів наш фахівець здійснював супровід клієнтів в органи влади та установи, зокрема під час надання допомоги в оформленні документів», – підбиває директорка підсумки роботи цієї служби.
На завершення Наталя Іванівна додає кілька слів про комунікаційну діяльність:
«Ми розпочали ведення сторінки в соцмережі, беремо участь у онлайн-нарадах та навчаннях. Наш фахівець виїжджав на семінар-тренінг до Ізмаїлу на тему «Ефективна комунікація з ветеранами. Інвалідність та інклюзія». Були зустрічі з представниками «Veterans hub Odesa» та участь у координаційній групі проекту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни». І, звичайно, ми продовжуємо проводити інформаційно-просвітницькі заходи в громаді та розповсюджувати наші брошури та візитки. Як ви розумієте, зворотній зв’язок в нашій роботі дуже важливий».
***
Фото надані Наталією Пуфтієнко та зі сторінки КУ «Центр надання соціальних послуг» Ренійської міської ради у Фейсбуці. На головному фото Наталія Пуфтієнко (четверта праворуч) та колектив Центру надання соціальних послуг.
Інтернет-видання Бессарабії
