Останніми роками екологічна ситуація в окремих населених пунктах Буджаку викликає серйозне занепокоєння. Місцевості загрожує опустелювання вже в найближчому майбутньому, якщо негайно не вжити необхідних заходів. Йдеться насамперед про проблему пересихання водних артерій — річок, озер та ставків, яку редакція «Махали» неодноразово порушувала у своїх публікаціях. Цього разу журналістка інтернет-видання завітала до Задунаївки Арцизької громади, де повністю висох один з найбільших в окрузі ставків, який був притоком ріки Киргиж-Китай.
Щодо роз’яснення причин висихання водойми та можливих шляхів розв’язання проблеми журналістка редакції звернулася до Михайла Терзі — місцевого лісника із 40-річним стажем, який, як ніхто інший, розуміється не лише на питаннях, пов’язаних із лісом, а й на екологічній ситуації, що склалася в Задунаївці.
Задунаївський ставок створили приблизно на початку 1960-х років місцеві жителі за допомогою бульдозерів та іншої техніки у найповноводнішому місці притоки річки Киргиж-Китай. Для затримки води насипали високу дамбу з відводом, яку укріпили залізобетонними плитами.
«Ставок був зроблений з метою відкачування води для поливу колгоспних городів, розташованих поруч. Адже село тоді вирощувало не лише зернові культури, а й велику кількість овочів, які потім вивозилися до міст на заводи. По-друге, водойму використовували для розведення риби, яку продавали в місцевих ларьках та інших селах», — каже Михайло Ніконович.
У ХІХ — першій половині ХХ ст. на цій території було зосереджено десятки колодязів, які згодом були зруйновані бульдозерами під час будівництва ставка. Вони обслуговували приватні ділянки мешканців села, воду з яких використовували для зрошення. Крім того, у цій місцевості було багато природних джерел, що били з-під землі.
На думку Михайла Терзі, головною причиною повного висихання одного з найбільших у окрузі ставків, біля якого полюбляли відпочивати жителі Задунаївки і який славився повноводністю та багатством риби, стало вирубування лісосмуги, розташованої поруч.
«Хоча лісосмуга, яка була тут, мала занадто незначну площу, аби суттєво вплинути на ситуацію, адже для ставка у 100 гектарів лісосмуга в 5–6 гектарів є неспівмірною. Для захисту такої великої водойми необхідно було висадити щонайменше 50 гектарів дерев, а можливо навіть і всі 100. Тобто ще від початку не було дотримано усіх норм, які могли б уберегти ставок від висихання у майбутньому», — наголошує пан Михайло.
За його словами, з часом невелика ділянка лісосмуги біля ставка, що складалася переважно з акації та тополі, поступово зникла через вирубування місцевими жителями, які користувалися її віддаленістю від населеного пункту. Спроби змінити ситуацію лісником були здійснені кілька років тому, коли він висадив біля водойми новий ліс на площі 23 гектари.
«На жаль, і цей ліс спіткала біда. Він кілька разів страждав від пожеж, і нам доводилося його рятувати, а останніми роками залишки насаджень почав знищувати один із фермерів з сусіднього села», — ділиться Михайло Ніконович.
Після того як зелені насадження в цьому районі повністю зникли, почав відбуватися змив ґрунту безпосередньо у водойму, який забив джерела, що її живили. У роки незалежності територія навколо Задунаївського ставка активно стала засіватися ріпаком та соняшником — економічно вигідними для фермерів культурами, але які поглинали багато вологи та висушували землю довкола.
«В радянські часи дотримувалися певного балансу: соняшник на одному полі висаджувався лише раз на сім років, а ріпак практично не сіяли, тому це не завдавало шкоди водоймі», — розповів Михайло Терзі.
Він висловлює побоювання, що незабаром доля Задунаївського ставка може спіткати і ставок біля села Острівне, який сам по собі має невеликі розміри, але в ньому поки є вода. Останнім часом там також відбувається активне вирубування лісу, періодично стаються пожежі, ведеться інтенсивне сільське господарство з застосуванням великої кількісті добрив, а худоба з обох сіл, Острівного та Задунаївки, споживає воду. Всі ці чинники, на думку лісника, можуть призвести до загибелі ставка вже у найближчі 2–3 роки.
«Сьогодні ми спостерігаємо повну загибель нашої головної артерії — річки Киргиж-Китай, яка ще 200 років тому була повноводною і часто затоплювала нижню вулицю села. А мало хто знає, що саме Задунаївський та Острівнянський ставки, балки в урочищах Артоп і Пудіш, які розташовані поблизу Задунаївки, — це все були притоки річки, які поповнювали її водою. Саме пересихання цих притоків призвело до ситуації, яка склалася сьогодні. На жаль, ми йдемо до того, що незабаром тут буде просто пустеля», — ділиться пан Михайло.
На його думку, питання збереження місцевих водойм потрібно було порушувати ще 20 років тому, коли в Киргиж-Китаї стрімко знизився рівень води. Тоді вже було помітно, що з притоками відбуваються негативні процеси.
Проте Михайло Терзі вважає, що ситуація не безнадійна. Проблему необхідно вирішувати терміново, адже вона стосується не лише Задунаївки, а й інших сіл, розташованих уздовж річки Киргиж-Китай.
Для порятунку ставка, на думку лісника, слід застосувати низку заходів. Він пропонує відновити екологічний баланс водойми, захистити її територію та контролювати діяльність людей, щоб уникнути повної загибелі ставка та збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь.
«По-перше, знову необхідно поглибити ставок екскаваторами, щоб розчистити та відновити його замулені джерела. По-друге, густо засадити територію навколо рослинністю — кущами та деревами, які мають здатність витягувати вологу на поверхню і утримувати її. По-третє, взяти територію під охорону та суворо карати за будь-які правопорушення з боку місцевих жителів. І це потрібно робити негайно, поки не стало зовсім пізно», — каже лісник.
Читайте також:
Інтернет-видання Бессарабії
