Олена Вихрестюк з міста Ізмаїл вже багато років поєднує у своєму житті спорт та благодійність. Вона тренує дітей, а також допомагає тим, хто цього найбільше потребує. В інтерв’ю для медіа ‘’Махала’’ Олена розповіла, як спорт навчив її давати любов та підтримку, а благодійність допомагає змінювати життя маленьких українців.
З дитинства вона захоплювалася тенісом і навчалася у спортивній школі, де отримала фундаментальні знання та навички, які згодом стали основою її тренерської кар’єри. Після закінчення школи Олена написала заяву та почала працювати тренером, і відтоді робота з дітьми стала для неї справжнім покликанням.
«Я з дитинства грала в теніс і завжди хотіла ділитися цією любов’ю з дітьми. Коли почала тренувати молодших, мені дуже сподобалося спостерігати, як вони ростуть, вчаться, стають впевненими», – розповідає Олена Олександрівна.
Найважливіші досягнення тренерки, за її словами, не завжди пов’язані з турнірами чи перемогами.
«Раніше я мріяла виростити майбутніх зірок тенісу, але після народження власних дітей зрозуміла: головне — це давати дітям свою любов і навчати їх життю. Ми стаємо для них другою мамою, і це приносить мені найбільше задоволення», — ділиться вона.
Окрім тренерської роботи Олена Олександрівна займається благодійністю. Коли в Ізмаїл приїхало багато людей через війну, вона долучилася до фонду «Ця дитина поруч», допомагаючи переселенцям і їхнім дітям.
«Спочатку ми просто купували продукти, роздавали їх новоприбулим, допомагали з інформацією, направляли до соціальних служб, розповідали де знайти лікарів, меблі, посуд. Згодом ми відкрили центр, де діти можуть безкоштовно відвідувати заняття з педагогами, а я організувала групи з тенісу, діти приходять грати», – згадує волонтерка.
Фонд реалізує різноманітні проєкти: заняття з гітари та англійської мови, зустрічі з американськими волонтерами, а щоліта організовують поїздки мам з дітьми на море до Болгарії, щоб відпочити від тривог і стресу.
«Найяскравіші моменти для мене – коли мами зі сльозами на очах дякують за те, що їхні діти можуть жити, дружити, виходити на вулицю і відчувати любов. Діти, які спочатку бояться, згодом довіряють, обіймають, це найцінніше», — говорить Олена Олександрівна.
Олена Олександрівна Вихрестюк — не лише тренерка, через спорт і благодійність вона змінює життя дітей і надихає оточуючих. Кожен матч, кожне тренування та кожна добра справа — це її спосіб показати, що допомога й любов можуть творити дива.
Ганна Тодорова
Інтернет-видання Бессарабії
