Коли у липні минулого року через непродовження росією чорноморської зернової ініціативи було заблоковано вантажопотік через порти «Великої Одеси», вивезення зернових не припинилося: на виручку прийшли дунайські порти, які звалили на себе додаткове навантаження. Цей факт забрав серйозний козир у агресора, який прагнув «продавити» список ультимативних вимог, і тоді російська федерація перейшла до звичної тактики – до обстрілів.
Першим зазнало атаки місто Рені: у ніч на 24 липня російськими безпілотниками було завдано ударів по об’єктах портової інфраструктури. В Ізмаїлі ж зловісні звуки «мопедів» та потужні вибухи тротилу почули трохи пізніше – в ніч на 2 серпня. Пошкодження зазнали порт, елеватор, зернові ангари та інші приміщення, заклади культури, освіти. Колись прекрасні знакові об’єкти Ізмаїла – будівлі морського вокзалу та Українського Дунайського пароплавства – до ранку вкрилися потворними металевими лахміттями.
Після цієї атаки були інші. Але жодна так не запам’яталася городянам як та, що сталася в ніч на 12 жовтня, коли «поранений» дрон-камікадзе, не долетівши до запланованої мети, впав на житловий будинок. Добре, що до цієї події місто вже було готове.
Відразу після перших серпневих руйнувань міською владою було прийнято низку важливих документів. Так, відповідно до розпоряджень міського голови були розроблені та згодом затверджені виконкомом положення про дві комісії. На першу покладалися обов’язки щодо розгляду питань надання компенсації за об’єкти нерухомого майна, знищені внаслідок бойових дій, викликаних збройною агресією росії. Другій комісії доручено у разі потреби обстежувати та фіксувати стан пошкоджених чи зруйнованих об’єктів.
Крім того, 11 вересня 2023 року членами виконкому було затверджено Програму термінового відновлення житла, яке постраждало внаслідок проявів збройної агресії російської федерації. Надалі рішення щодо проведення відновлювальних робіт на зруйнованих та пошкоджених житлових об’єктах приймалися вже на підставі цього документа. Стартове фінансування становило 500 тисяч гривень, але передбачалося, що у разі потреби його обсяги можуть змінюватись.
До 12 жовтня житлові будинки не отримували серйозних пошкоджень, в основному, билися шибки, розповіла заступник міського голови Катерина Татаринцева. До ліквідації наслідків залучалися комунальні підприємства міста – «Житлосервіс», «Ізмаїл-світло», ПУВКГ, «ТС Ізмаїлтеплокомуненерго». Сміття вивозилося, вставлялося нове скло, підправлявся дах, виконувались інші необхідні роботи. Усе це здійснювалося у межах поточного фінансування.
Наслідки ж падіння безпілотника на житлову будову були масштабними і серйозними. Епіцентр події припав на будинок, який знаходився на вулиці Придунайській, 269. Від нього залишилися руїни.
Ударна хвиля пошкодила також три сусідні будинки – по вулиці Придунайській, 265, 267 та 271 – розбила покрівлю, вибила вікна, повела дверні отвори, дала тріщини у стінах, деформувала огорожі.
Постраждала і п’ятиповерхівка на Придунайській, 212, розташована через дорогу, навпроти знищеного будинку. Майже у всіх квартирах (їх у будинку всього 38) посипалися шибки, викрутилися віконні рами, пошкодились балкони. Десь повело вхідні та міжкімнатні отвори. Була порушена цілісність даху.
Інші будинки, розташовані шляхом слідування ударної хвилі, отримали незначні «травми» – вибиті вікна, пошкоджені дахи та паркани.
«Коли трапляються такі нещастя, на місці збирається термінова нарада щодо дій, приймаються відповідні рішення та доручення, виїжджає комісія, а за потреби й соцслужби. Потерпілим озвучують їхні дії. Містяни пишуть заяви на отримання компенсації, на проведення ремонтних робіт. Ці заяви розглядаються і щодо них приймаються відповідні рішення», – пояснює Катерина Татаринцева.
На світанку 12 жовтня біля зруйнованого будинку вже працювали служби. На щастя, обійшлося без жертв. Лише Віра Федорівна – 88-річна господиня знищеного будинку – отримала опіки рук, її госпіталізували.
Сім’ї надали тимчасове житло у комунальній установі “Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Син Віри Федорівни Віктор переїхав туди з дружиною, комунальники допомогли їм перевезти речі. Постраждалих забезпечили безкоштовним харчуванням.
У терміновому порядку надавалася допомога і людям, житло яких залишилося без вікон та даху. Віконні отвори п’ятиповерхівки та трьох пошкоджених будинків забили плівкою. Верх одноповерхових будівель ще й покрили спеціальним рулонним матеріалом, який запобігав протіканню води. Витрати на ці роботи склали 67 041 грн, їх виконали фахівці ПП «Роднік».
Рішенням виконкому від 16 жовтня ліквідацією незначних пошкоджень житла (вікон, дверей, елементів стін та даху, огорож) було доручено займатися КП “Жилсервіс”. Роботи проводилися та фінансувалися в рамках вищезазначеної Програми.
Допомога надавалася городянам, які написали відповідні заяви. За даними ресурсу Spending, «Житлосервіс» проводив роботи за 36 адресами, розташованими на 10 вулицях: Флотській, Придунайській, Христо Ботєва, Незламності, Свято-Нікольській, Миротворчій, Українській, Івана Багряного, Комерційній, Бендерській. На ці цілі з 13 жовтня по 20 грудня на рахунок підприємства надійшли кошти обсягом 181 633 грн.
Однак багато городян, не чекаючи допомоги, відновлювали свої житла самостійно. Наприклад, Галина, яка проживає на вулиці Христо Ботєва, розповіла журналісту, що комісія до них прийшла лише через тиждень-півтора після вибуху. Чоловік сам придбав шибки і вставив у віконні рами, полагодив дах. Працівник «Жилсервісу» пізніше приніс лише дві шибки, які господар будинку вставив у дерев’яні двері.
Сусід Галини Олег, навпаки, дочекався допомоги від комунальників, які засклили йому 13 вікон, за що чоловік їм дуже вдячний.
Ремонт будинків, які отримали серйозні пошкодження, повинно було організувати управління житлово-комунального господарства відповідно до рішення виконкому від 16 жовтня.
«В той момент ми уклали прямий договір із підрядником, що передбачено чинним законодавством. Був жовтень, насувалися холоди, людей не можна було залишити без даху та вікон. Програма передбачає залучення не лише комунальних підприємств, а й організацій інших форм власності, які мають кадровий ресурс та здатні одразу виконати роботу. На той момент ми уклали договір із приватним підприємством «Роднік», яке мало і досвід у будівництві, і кадри, і якась частина вікон у них уже була», – пояснює укладання договору без застосування електронних торгів Катерина Татаринцева.
У стислий термін підприємство відремонтувало дах п’ятиповерхового будинку, в під’їздах та житлових приміщеннях встановило металопластикові вікна, балконні двері, а в деяких квартирах ще й вхідні, відновили фасади балконів.
Щоправда, поки що укоси заштукатурені не скрізь. Як пояснив керівник компанії Ігор Дехтярьов, це робили за запитами мешканців. «Одразу відмовлялися, а потім передумали та попросили зробити, але це до кошторису вже не увійшло. Тим не менш, ми їм це зробимо вже власним коштом», – обіцяє він. Як запевняє Ігор Вікторович, укоси в під’їздах будуть виконані вже з настанням тепла.
Мешканці п’ятиповерхівки вдячні за те, що їх не кинули у біді, дехто навіть не розраховував на допомогу. Жанна, мешканка однієї з квартир, похвалилася, що до вибуху у неї були дерев’яні вікна, але, незважаючи на це, їх замінили на металопластикові, причому якістю та вартістю вище середньої. Вдячна вона «Родніку» і за чудові вхідні двері.
За даними сайту Spending, «Роднік» почав працювати, спираючись на «чесне слово» роботодавця. Відновлення п’ятиповерхівки розпочали 20 жовтня, а кошти за виконану роботу та закуплені матеріали були їм перераховані частинами з листопада по січень. Підсумкова сума за роботи по Придунайській, 212 становила 2 095 163 грн. Запланований спочатку обсяг в 2 405 884 грн було скорочено на 310 720 грн у зв’язку з тим, що деякі мешканці відмовилися від певних робіт.
У будинках по Придунайській 265, 267 та 271 завершився перший етап робіт, що полягав у зведенні покрівлі та монтажі вікон і дверей. Зазначимо, що перекриття робилося на совість, і, як то кажуть, з нуля. Все нове, починаючи з балочного перекриття та закінчуючи сучасною металочерепицею.
У будинку під номером 271 ще й відновили кут, який обвалився від ударної хвилі.
Відповідно до ресурсу Spending, підсумкова сума фінансування першого етапу робіт по трьох будинках склала 1 810 293 грн.
Начальник УЖКГ Олена Парамонова зазначила, що з настанням тепла буде оголошено тендер на проведення другого етапу робіт у цих будинках. Це вже буде внутрішнє оздоблення та відновлення огорожі.
Паралельно з ремонтом будівель фахівці приватного підприємства займалися і заміною пошкоджених парканів за трьома адресами – Придунайська, 208 та 210, Христо Ботєва, 10-б. Огородження виконували з металопрофілю кольору «золотий дуб», його кріпили до каркаса, звареного з металевого добротного профілю.
Ці роботи коштували міському бюджету 112 942 грн. До речі, по останній адресі роботи не завершено, їх продовжать трохи пізніше, і це буде вже окремий тендер.
На ділянці, де покояться руїни будинку, розбитого ворожим дроном, ні демонтажні, ні будівельні роботи поки не ведуться. Як пояснила Катерина Татаринцева, на момент події господиня офіційно не набула спадщини. Поки займалися оформленням необхідних документів, трапилося лихо – 19 січня жінка померла. Незадовго до цього вона перенесла інсульт та проходила реабілітацію у паліативному відділенні.
Тепер, згідно із законом, Віктору доведеться чекати півроку, і лише після цього він зможе оформити документи на себе. Відповідно до рішення виконкому від 16 жовтня, коли документи нарешті будуть готові, наступним етапом стане виготовлення проектно-кошторисної документації. Далі будівлю буде відновлено відповідно до попереднього проекту. Більше того, члени виконкому передбачили і «придбання обладнання та побутової техніки, які необхідні для створення житлових умов у будинку». Все перераховане здійснюватиметься за рахунок міського бюджету в рамках Програми термінового відновлення житла.
Журналіст зустрілася із Віктором на його ділянці. Чоловік із сумом розповів, що незадовго до падіння дрона у деяких приміщеннях зробив гарний ремонт, встановив нові вікна та двері. У ніч трагедії він вийшов із дому подивитися, що відбувається. Від уламків «Шахеда», що вибухнув, його закрив металопрофіль, ударною хвилею зірваний з козирка над вхідними дверима.
Віктор вдячний всім людям, які взяли участь у долі його сім’ї. «Я також дуже вдячний Андрію В’ячеславовичу Абрамченку, особлива подяка Татаринцевій Катерині Валеріївні. У її команді є чудова людина та професіонал Дмитро Павлович (начальник управління капбудівництва Дубінчук Д.П. – ред.), не знаю, на жаль, його прізвище. Я зіткнувся з хорошими людьми, які допомогли у скрутну хвилину. З похороном матері дуже допоміг Володимир Павлович (директор КП “Ізмаїльська міська ритуальна служба” В.П. Осипенко). Місто виділило місце на цвинтарі, труну, вінки, зал, транспорт. Всім величезна подяка», – каже Віктор.
Як бачимо, мешканців Ізмаїла не залишають віч-на-віч із наслідками прильоту «російського миру», люди завжди можуть розраховувати на допомогу. Тільки от не хочеться, щоби виникав для цього привід.
Інтернет-видання Бессарабії
