З початку широкомасштабної війни трапляються випадки, коли рідні втрачають зв’язок з військовослужбовцями ЗСУ. Деякі з них у полоні чи в заручниках, деякі зникли безвісти. Розповідаємо, кому треба дзвонити перш за все, та що робити, щоб не зашкодити зниклими родичам.
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України стверджують, що роблять все можливе для повернення наших захисників з полону. Обміном полонених, а також пошуком зниклих безвісти займаються лише органи державної влади та відповідальні установи чи організації.
Яку інформацію рідним треба обов’язково мати?
При зарахуванні/перебуванні у ЗСУ/ТРО тощо, родина Захисника має обов’язково знати:
– прізвище, ім’я та по батькові;
– дату народження;
– мати копію паспорта;
– контактні дані місця постійної дислокації військової частини;
– контактні дані «Центру комплектування та соціальної допомоги», з якого був мобілізований Захисник;
– назву та номер військової частини чи підрозділу проходження служби;
– посаду та звання, військово-облікову спеціальність (якщо відомо);
– індивідуальний податковий номер, номер військового квитка чи тимчасового військового квитка;
Якщо ваш Захисник чи Захисниця не виходить на зв’язок – це не завжди означає, що з людиною щось сталося. Причиною того, що боєць не виходить на зв’язок, може бути відсутність мобільного покриття, розряджений телефон, чи навпаки вимога безпеки тощо.
У випадку втрати зв’язку із захисником (три дні та більше), варто зв’язатися з районним відділом комплектування. Обов’язково треба мати на руках документи, які підтверджують родинні зв’язки. Про друзів чи знайомих питати не можна. Це особиста інформація, яка не передається третім особам у будь-якому випадку.
«Саме військова частина сповіщає про зниклих безвісти РЦТК, а ми вже розмовляємо з родичами. Є певні форми, яких треба дотримуватися – це все задля безпеки. Ми роз’яснюємо родичам, як, куди можна звертатися. РТЦК – це саме та ланка, яка зв’язує цивільне населення та військових», – повідомив «Махалі» Віталій Невечеря, начальник групи МПЗ Болградського РЦТК.
Але зараз є можливість звернутися не тільки у той РЦТК, з якого призивалася людина, а і в інший. Наприклад, людина пішла служити з Миколаєва, а її родина переїхала до Болграда. Родичі можуть звернутися і до Болградського центру комплектування, бо центри діють в межах України і не мають жорсткого принципу територіальності.
«Ми можемо працювати з будь-якою родиною військовослужбовця. Ситуації різні, то ми маємо працювати як із військовослужбовцями, так і з їх родинами», – доповнює Віталій Петрович.
Коли вже відомо, що людина зникла безвісти, треба подати заяву про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин до Нацполіції. Подати заяву в Нацполіцію можна письмово, безпосередньо у відділку поліції. Є ще варіант зателефонувати на «гарячу лінію»: 089 420 18 67 чи надіслати лист на електронну пошту: rozshuk_znyklyh@police.gov.ua.
Обов’язково треба зафіксувати реєстраційний номер заяви. Після направлення заяви потрібно отримати витяг з ЄРДР (відповідно до ст. 60 КПК України), де безпосередньо буде зазначено ПІБ слідчого у справі.
Всі документи треба зберігати лише у власних руках чи передавати лише відповідним державним структурам. Ні в якому разі оригінали документів не можна передавати третім особам: будь-то волонтери, громадські діячі тощо.
Не публікуйте у соціальних мережах світлини захисника у військовій формі з локацією останнього місця його перебування (чи ймовірного місця зникнення). Не вказуйте номер військової частини, в якій служить ваш родич.
«Ми маємо чіткий перелік ресурсів та служб, які можуть бути корисні. В Центрі є так звана «дорожня карта», яка допомагає зорієнтуватися. Також ми на руки видаємо «інформаційний лист»», – каже Віталій Невечеря.
Також військовий застерігає про необдумані кроки, коли родичі починають використовувати інтернет та соціальні мережі, пересилати документи чи інформацію в різних пабліках, сторінках та каналах.
Розголос інформації може нашкодити здоров’ю чи навіть життю захисника, або створити перешкоди його пересуванню.
Трапляються випадки, коли місцеві жителі переховують бійців на тимчасово окупованих чи не підконтрольних територіях. Або ж військові самостійно намагаються вийти з оточення у цивільному одязі. А світлини та імена можуть цьому зашкодити, бо так звана «поліція» чи «військові» ворога можуть впізнати людей по фото та захопити.
Також, цією інформацією можуть скористатися шахраї, щоб обманювати рідних та вимагати гроші за звільнення.
«В РТЦК є бухгалтер, який допоможе правильно заповнити папери на отримання грошового забезпечення. Родина зниклого Захисника має право на грошове забезпечення на час, поки триває пошук. Є психолог, який надає підтримку родичам», – каже військовий.
Серафим Савченко
Інтернет-видання Бессарабії
