Інтернет-видання Бессарабії
Пошук

«Вдвох з чоловіком ми незламна фортеця»: Військовослужбовиця Болградської тероборони про кохання, війну та кохання на війні

06 Жовтня 2024 11:35
Лілія Биковська
«Вдвох з чоловіком ми незламна фортеця»: Військовослужбовиця Болградської тероборони про кохання, війну та кохання на війні

Шостого жовтня – День територіальної оборони України. Це свято нагадує усім українцям про тисячі чоловіків і жінок, які щодня віддають свої сили, здоровʼя та життя задля захисту рідної землі. В їх число входять Дмитро та Анастасія Оріховські, які попри війну створили міцну родину та разом несуть службу у Болградському батальйоні територіальної оборони. Інтернет-видання “Махала” поспілкувалося з Анастасією, яка розповіла про участь у бойових діях та кохання під час війни.

Анастасія народилась і виросла у місті Кропивницький. До повномасштабного вторгнення вона активно подорожувала, займалась блогінгом, власним бізнесом та танцями. Дмитро родом з Болграда. У цивільному житті чоловік працював у компанії, яка займалась сонячними батареями. Так доля завела його у Кропивницький й познайомила з Анастасією.

На початку 2022 року, за місяць до повномасштабного вторгнення, пара познайомилася в інтернеті. Дмитро перший написав Анастасії в Instagram та, не гаючи часу, запросив на каву.

«В той момент, коли він сів навпроти мене, я зрозуміла, що ці очі я хочу бачити кожну хвилину свого життя. Це була закоханість», – каже дівчина.

Під час першого побачення вони довго гуляли містом, розмовляли на різноманітні теми. Дмитро вразив дівчину своїми знаннями, а Анастасія, своєю чергою, захопила хлопця розмовами про свої подорожі. Парі настільки було цікаво один з одним, що вони навіть не помітили, як пройшли кілометрів зо 20. І це при тому, що Дмитро не дуже любив піші прогулянки.

На заваді у пари стало повномасштабне вторгнення. 24 лютого вони прокинулись під звуки вибухів. Дмитро запропонував дівчині вивезти її та її родину до Болграда, адже загроза наростала і на той момент російські війська були за 100 кілометрів від Кропивницького, а Болград був у відносному тилу. Батьки Анастасії на вмовляння доньки не повелися й залишились у рідному місті, а вона разом з Дмитром вирушила до Болграда.

«Їхати було лячно, дорога була переповнена машинами, але коли ми виїхали на трасу Київ-Одеса не було жодної цивільної машини, тільки важка техніка. Була абсолютна темрява і відчуття, що настав апокаліпсис. Тільки в Болграді я почала вільно дихати, адже стрес постійно тримав напругу по всьому тілу», – згадує евакуацію Анастасія.

28 лютого 2022 року Дмитро добровільно пішов у військкомат міста Болград, а через два дні, 2 березня, туди пішла й Анастасія. Таким чином пара стала військовослужбовцями 184-го батальйону 122-ї окремої бригади територіальної оборони.

Коли Анастасія йшла у військо, вона була згодна на будь-яку посаду, аби бути корисною. Так дівчина обійняла посаду діловода, займалася персоналом, а Дмитро вже став у батальйоні звʼязківцем.   

«Дмитро, звісно, дуже переживав за мене і переживає зараз. Тоді йому не дуже сподобалась ця ідея, але я для себе чітко вирішила, що особисто маю докласти зусиль для нашої спільної мети – перемоги», –  каже дівчина.

Перші пів року повномасштабного вторгнення пара несла службу у місті Болград. Тут, в перервах між навчанням військової справи та несенням служби, Дмитро зробив Анастасії пропозицію руки та серця.

15 липня 2022 року Дмитро запросив Анастасію на побачення в Болградський міський парк, де в один момент увімкнулись ліхтарі, і вона побачила стіл з вишуканою вечерею. Дівчина здогадувалась, що буде відбуватися щось особливе, і через декілька хвилин її думки підтвердилися: Дмитро їй освідчився.

«В той момент ми не зважали на обставини, ми це зробили, бо кохали один одного. Ми розуміли, що оскільки ми є військовими, то завжди є ризик загинути, тому ми не зволікали з цим рішенням і вже 29 вересня офіційно зареєстрували шлюб», – ділиться спогадами Анастасія.

На весілля подружжя були запрошені не лише рідні, а й побратими.

Незабаром батальйон покинув рідне місто та вирушив виконувати бойові завдання спочатку на кордон з Придністров’ям, а потім на найзапеклішу арену бойових дій станом на початок 2023 року – у місто Бахмут.

Там, на Донеччині, у Дмитра було чимало “виходів на нуль”, а Анастасія весь час була неподалік зони бойових дій у селищі поблизу Бахмуту й чула кожен розрив снаряду, переймаючись за побратимів та чоловіка.

«Там ми втратили багато своїх побратимів і кожен раз, чуючи як прилітають авіабомби і снаряди, моє серце стискалося ще сильніше. Коли хлопці вийшли з лінії фронту, і ми з чоловіком нарешті змогли обійнятися – це була безцінна мить», – згадує Анастасія.

Далі на військове подружжя чекав кордон з Росією на Сумщині. Разом з підрозділом вони стояли на захисті та оборонні українського кордону, вели боротьбу з ворожими ДРГ (Диверсійно-розвідувальні групи).

Сьогодні Дмитро та Анастасія виконують бойові завдання в Миколаївській області. Хлопець займається збиранням, модернізацією та тестуванням РЕБів, а дівчину підвищили до молодшого сержанта й тепер вона займається плануванням. До слова, нещодавно подружжя відкрило збір на комплектації до РЕБів. Подробиці – за посиланням.

«Вдвох з чоловіком ми незламна фортеця, адже всі тяжкі ситуації ми проживаємо разом: пекельні напрямки, стрес на роботі, іноді погані умови життя, але ми є одним цілим, і навіть одні лише обійми після важкого дня вже надають сил боротись далі заради мирного майбутнього», – ділиться військова. А планів у подружжя на час, коли настане Перемога, чимало: «Спочатку ми відкриємо банку з прапором, поїдемо мандрувати і смачно їсти.  Підкоримо Говерлу, і точно ще раз спробуємо найсмачніші бургери у Львові «Epic Cheeseburger Cafe». Можливо, опануємо серфінг».

Поділитись
Зараз читають