Інтернет-видання Бессарабії

УРОДЖЕНКА БОЛГРАДСЬКОЇ ГРОМАДИ ОКСАНА ФУЧКО (ТАЩІ) ПОПРИ ВИКЛИКИ ВІЙНИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ В УКРАЇНІ ТА РОЗВИВАЄ СВОЮ СПРАВУ

03 Лютого 2023 15:00
Тетяна Манолова
УРОДЖЕНКА БОЛГРАДСЬКОЇ ГРОМАДИ ОКСАНА ФУЧКО (ТАЩІ) ПОПРИ ВИКЛИКИ ВІЙНИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ В УКРАЇНІ ТА РОЗВИВАЄ СВОЮ СПРАВУ

Оксана Фучко (в дівоцтві Тащі) в інтерв’ю інтернет-виданню “Махала” розповіла, як жила поряд з ворогом в Херсоні, як працювала та долала виклики війни. 

Наша героїня народилася в Болградському районі, закінчила Табаківську загальноосвітню школу на “відмінно”. Мама мріяла, щоб в родині Тащі був лікар. Ця мрія збігалася з планами Оксани. Їй були цікаві природничі предмети – хімія та біологія, тому після закінчення школи вона обрала професію медичного напрямку. Дівчина отримала спеціалізацію “лікар-інфекціоніст” в Дніпропетровській медичній академії. Інтернатуру проходила на базі Одеського медичного інституту. Тоді вона відкривала для себе світ медицини та багато подорожувала Україною.

Життя до окупації

Після одруження у 2014 році Оксана переїхала на батьківщину свого чоловіка в місто Херсон. Тут вона розпочала медичну діяльність.  Спочатку працювала лікарем-інфекціоністом у Херсонському обласному центрі СПІДу, згодом в Херсонській обласній інфекційній лікарні.

Після виходу у декретну відпустку наша героїня вирішила змінити напрямок діяльності та спробувати себе у косметології. Родина її в цьому підтримала. Оксана пройшла  медичні курси щодо виконання косметологічних процедур, почала цікавитися складними випадками лікування акне, але відчувала нестачу знань. У 2021 році вона отримала другий диплом – лікаря-дерматовенеролога. Вже три роки вона працює лікарем-косметологом.

В окупованому місті

Окупація Херсону зруйнувала плани Оксани, принесла багато страхів та біди її родині.

“Це місто для мене стало другим домом, а для мого сина – це мала батьківщина. Ми не могли й подумати, що війна відбере все: стабільність, налагоджений побут, мрії та плани”, – говорить Оксана.

До серпня 2022 року молода родина Фучко жила в окупованому місті. Оксана згадує власні переживання, і розповідає, що було страшно не стільки від обстрілів, скільки від життя поруч з окупантами.

“Ти знаходишся поряд з озброєними загарбниками, які загнали тебе у клітку, бачиш, як вони розправляються з людьми, які їм не подобаються.  Але ти не можеш вибратися звідси –  в тебе немає варіантів”, – згадує Оксана.

В перші місяці окупації з Херсону поїхало багато фахівців, населення. Оксана була розгублена, бо розуміла, що в такий час б’юті-сфера не є пріоритетною у людей. Вона боялася залишитися без роботи та доходу. 

“Потрохи люди поверталися за послугами, це було більше психологічною допомогою як для клієнтів, так і для спеціалістів. Мене перші клієнти просто повернули до життя, не дали опустити руки та допомогли налагодити процес роботи”, – згадує Оксана.

Зважене важке рішення

В серпні 2022 року українські військові проривались у Херсон, Оксана з чоловіком розуміли, що тоді можуть посилитись обстріли зі сторони агресора. 

“Психологічно було дуже важко, вже були прильоти в домівки знайомих та колег. Ми розуміли, що без жертв Херсон окупанти не віддадуть. Тому, аби врятувати дитину, ми прийняли рішення  їхати з міста”, – розповідає наша героїня.

Важливо було прорахувати кожний подальший крок. “Морально ми готувалися до виїзду, але батьки чоловіка залишалися в Херсоні, і ми знали, що деякий час будемо окремо. Вивчали питання військової ситуації та можливості в’їзду в Україну ”, – згадує Оксана.

Передбачити ситуацію проїзду через Запоріжжя було складно, тому родина Фучко вирішила їхати через Крим.

Через роботу чоловіка він залишився у Європі, а Оксана з сином поїхала у Мукачево Закарпатської області, де на неї чекав брат з родиною. 

Стати сильнішою

Після переїзду Оксана робила все можливе, щоб син скоріше адаптувався на новому місці. “Були присутні пасивність, різні страхи, небажання цікавитись чимось новим. Синові було важко усвідомити відстань від дому, зміни в нашому житті”, – згадує жінка.

Тривогу Оксані вдалося вгамувати завдяки роботі. Згодом косметологиня орендувала кабінет, стала займалася просуванням своєї справи в соціальних мережах. 

“Я знайомилася з мешканцями Мукачево, відверто писала, що приїхала з Херсону та хотіла б працювати в цьому місті, пропонувала відвідати процедури безплатно, аби зарекомендувати себе. Згодом люди стали приходити – не тому, що я переселенка, а тому, що бачили результат моєї роботи. Я зрозуміла, що я знову потрібний людям спеціаліст і це мене мотивує”, – каже лікарка.

Оксана Фучко консультує пацієнтів з Херсону онлайн, раз на місяць проводить консультації в Одесі, продовжує укріплювати свою теоретичну та практичну базу, співпрацює з іншими лікарями.

Своє професійне майбутнє я бачу лише в Україні, тут є перспектива росту. Наша країна в перших рядах в б’юті-індустрії, а Європу розглядаю тільки для подорожей”, – стверджує Оксана.

Вона мріє відкрити медичний центр, аби надавати комплекс послуг з лікування.  Самореалізація – зараз один з головних її орієнтирів. Релокація зробила її сильнішою та гнучкішою, а пережите в Херсоні навчило цінити життя і пишатися Україною. 

Поділитись
Зараз читають