Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Болград Заграничного Валентина Анатолійовича, який загинув від рук російських окупантів у серпні 2014 року.
Як повідомляє “Український меморіал”, народився Валентин Анатолійович 9 грудня 1978 року в місті Миколаїв. У 1995 році закінчив місцеву загальноосвітню школу.
З серпня 1995 року Валентин став служити в Збройних Силах України. У червні 1999 року закінчив Одеський інститут Сухопутних військ, отримавши спеціальність «Бойове застосування аеромобільних підрозділів».
Згодом перебував у розпорядженні командира 1-ї аеромобільної дивізії Південного оперативного командування Сухопутних військ в Одесі.
Через деякий час чоловік переїхав мешкати та служити до міста Болград. Тут проходив службу на посаді командира аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантної роти аеромобільно-десантного батальйону. З серпня 2000 року по листопад 2001 року був командиром спеціального взводу спеціальної роти окремого аеромобільного батальйону.
А з періоду листопад 2001 року по березень 2002 року став командиром аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантної роти аеромобільно-десантного батальйону 45-ї аеромобільної бригади 1-ї аеромобільної дивізії Південного оперативного командування Сухопутних військ.
Далі захисника було переведено у місто Миколаїв, де спочатку він став заступником командира батареї – інструктором з повітряно-десантної підготовки зенітної ракетно-артилерійської батареї, а згодом й командиром навчального взводу (підготовки механіків-водіїв) навчальної роти (підготовки механіків-водіїв) окремого навчального аеромобільного батальйону 79-го окремого аеромобільного полку.
З 2010 року Валентин проходив службу у 73-му морському центрі спеціального призначення ВМС ЗС України в Очакові, де був заступником командира загону спеціального призначення з повітряно-десантної підготовки – водолазним спеціалістом.

З 21 серпня 2014 року захисник став брати участь в антитерористичній операції на сході України. Однак вже 28 серпня 2014 року капітан 3-го рангу загинув під час виконання бойового завдання з коригування артилерійського вогню поблизу села Многопілля Донецької області, в одному з найтрагічніших епізодів війни — під час подій «Іловайського котла». Певний час вважався зниклим безвісти.
Його тіло було ідентифіковане за результатами ДНК-експертизи. Спершу воїн був похований як невідомий солдат у Дніпрі, а 5 травня 2015 року перепохований на кладовищі села Мішково-Погорілове Миколаївської області.
За особисту мужність, відвагу та самопожертву Валентин Заграничний нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) та іншими державними відзнаками.
