Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Арциз Болградського району Усова Сергія Васильовича, який загинув від рук російських окупантів у травні 2022 року.
Як повідомляє Арцизька громада, народився Сергій 23 січня 1997 року в місті Арциз. Мав молодшу сестру. Навчався в Арцизькій загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 1 – гімназії. А у 2014 році вступив до Ізмаїльського державного гуманітарного університету на спеціальність «Історія та право», отримувати майбутню професію.
Під час навчання в університеті Сергій встиг два роки пропрацювати вчителем у школі села Броска, Ізмаїльського району. А здобувши кваліфікацію з 2019 року працював вчителем історії в одній зі шкіл міста Ізмаїл.
У 2020 році хлопець був призваний на строкову військову службу, під час якої брав участь у проведенні Антитерористичної операції на сході України. Тоді захисник боронив Луганщину та Донеччину.
Після демобілізації Сергій повернувся до рідного міста, однак, згодом, 4 лютого 2024 року, вирішив знову укласти контракт. Служив у 35-й окремій бригаді морської піхоти й саме у складі неї зустрів й повномасштабне вторгнення.
Свій військовий обов’язок воїн виконував на посаді стрільця десантно-штурмового відділення, десантно-штурмового взводу, десантно-штурмової роти, 18-го окремого батальйону морської піхоти, військової частини А 4210.
За згадкою бойових товаришів, військовий був взірцем для інших, завжди із честю витримував усі навантаження, виявляючи професійність дій при виконанні завдань.

За свою сумлінну службу захисник був нагороджений почесним нагрудним знаком «Ветеран війни» (учасник бойових дій).
27 травня 2022 року старший матрос під час штурмових дій противника, в ході виконання бойового завдання в районі села Білогірка Бериславського району Херсонської області загинув у бою.
Понад три роки воїн вважався безвісти зниклим. Родина хлопця до останнього плекала надію на його повернення, однак у липні 2025 року було офіційно підтверджено його загибель і встановлено особу за допомогою ДНК-тесту.
22 липня воїна змогли провести в останню путь та поховати у рідному місті. Вдома у військовослужбовця залишились батьки та сестричка.
А також 22 липня воїну було посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин Арцизької міської територіальної громади”.
