Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Ізмаїл Трофименка Валерія Євгеновича, який загинув від рук російських окупантів у травні 2025 року.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Валерій 16 жовтня 1983 року у місті Ізмаїл в багатодітній родині, маючи брата та двох сестер. Закінчував Ізмаїльську школу № 14.
Здобувши фах автослюсаря, чоловік спочатку проходив строкову військову службу, а згодом став працювати за професією. Деякий час працював та мешкав у Одесі.
У Ізмаїлі Валерій створив власну родину. З дружиною виховував двох донечок. Був турботливим та люблячим батьком і чоловіком.
Від самого початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт. Був гранатометником 2 відділення охорони, взводу охорони Ізмаїльського ТЦК, солдатом.
За час служби встиг побувати на найгарячіших напрямках фронту, зокрема й Бахмутському. Маючи попередній бойовий досвід, захисник вправно та професійно виконував свій військовий обов’язок, за що отримав повагу й серед побратимів. Воїн мав виняткову здатність розрізняти за звуком калібр снарядів.
Під час служби у Бахмуті військовослужбовець отримав контузію та поранення. Після визнання непридатним до бойових дій продовжив службу у військкоматі.
27 травня 2025 року у лікарні міста Одеса, внаслідок поранень, отриманих в ході виконання військових обов’язків, захисник помер.
4 червня військового було поховано у рідному місті на Алеї Слави нового кладовища.