Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Болград Степанюка Сергія Петровича, який загинув від рук російських окупантів у грудні 2022 року.
Як повідомляє платформа “Історії Полеглих Захисників”, народився Сергій 8 лютого 1883 року у селі Новоселище Запорізької області. В 1998 році закінчив Августинівську загальноосвітню школу. Через деякий час вступив до Запорізького електротехнічного технікуму, який закінчити не вдалося.
У 2002 році чоловік переїхав у місто Болград. Тут служив в 45-ій аеромобільній бригаді, військової частини А 1533, у десантних військах. Згодом Сергій одружився та разом із дружиною виховував сина.
У 2014 році чоловік добровільно став на захист країни, беручи участь у АТО. Служив у 55-й окремій артилерійській бригаді “Запорізька Січ”, займаючи посаду командира гармати.
У 2016 році захисник підписав контракт, залишаючись боронити Батьківщину. Однак через рік повернувся до цивільного життя, поїхавши за кордон на заробітки.
У цивільному житті працював у Запорізькому металургійному комбінаті “Запоріжсталь”, верстатником деревообробних.
З перших днів повномасштабного вторгнення Сергій повернувся до лав ЗСУ у складі 55-ї окремої артилерійської бригади “Запорізька Січ”. Разом із побратимами визволяв села, виконував бойові задачі на полі бою, не даючи ворогу шанс просуватися далі.
23 грудня 2022 року під час здійснення чергового бойового виходу біля села Богоявленка Волноваського району Донецької області, отримавши вибухову травму, захисник загинув.
Поховали воїна у рідному селі. Вдома у військовослужбовця залишилась мати, сестра, дружина та син.
За гідне та професійне виконання свого військового обов’язку військовий був нагороджений нагрудним знаком “Сталевий хрест”, а також орденом “За мужність” III ступеню (посмертно).
Інтернет-видання Бессарабії
