Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця села Вишневе Білгород-Дністровського району Спринчан Михайла Леонідовича, який загинув від рук російських окупантів у березні 2025 року.
Як повідомляє Дивізійська сільська територіальна громада, народився Михайло 8 жовтня 1991 року в багатодітній родині. Вчився в місцевій школі села Ганнівка Тарутинського району. Був дуже веселим, чесним та справедливим хлопцем.
По закінченню навчання вступив до морського коледжу міста Одеса. Став кадетом та почав виходити у море.
В цивільному житті Михайло мав власну родину, разом із колишньою дружиною Юлією, виховував доньку Софію та сина Максима. Довгий час проживав у Херсоні.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік вирішив добровільно доєднатися до лав ЗСУ. Служив у 61-ій окремій механізованій Степовій бригаді. Мав звання старшого солдата. За морське минуле серед побратимів отримав позивний “Моряк”.
Свій військовий обов’язок захисник виконував на Херсонському напрямку. За гідне та професійне виконання бойових завдань був неодноразово нагороджений командуванням.
Під час виконання чергового бойового завдання воїна було поранено, а згодом шпиталізовано до військового госпіталю міста Київ. Тут лікарі відчайдушно боролися за життя захисника, однак 24 березня 2025 року його серце зупинилося.
2 квітня у селі Вишневе військовослужбовця провели в останню путь та поховали на місцевому кладовищі.
23 квітня в Дивізійській громаді було відкрито Алею Слави присвячену загиблим захисникам, серед яких є і банер на честь старшого солдата Спринчан Михайла.
Інтернет-видання Бессарабії
