Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця села Вигон Шабівської територіальної громади Співака Сергія Васильовича, який загинув від рук російських окупантів у лютому 2022 року.
Сергій народився 19 травня 1979 року. Після завершення професійно-технічного училища №10 в місті Білгород-Дністровський почав працювати зварювальником. У вільний від роботи час полюбляв займатися рибальством.
У 1998 році вступив до лав ЗСУ. В подальшому вісім місяців входив до складу Українського миротворчого контингенту у складі національної коаліції в Іраку на посаді кулеметника.
Отримавши бойовий досвід, Сергій став на захист кордонів України. У 2014 році, з початком війни, військовий не зміг стояти осторонь, тому продовжив свою службу в бойовому підрозділі Луганського прикордонного загону.
З початком повномасштабного вторгнення прикордонники першими прийняли бій та щосили стримували переважаючі сили противника. Тоді, у перші години обстрілів, Сергій рятував бійців на військовому автомобілі, намагався вивезти їх з ворожого оточення.
24 лютого 2022 року, рятуючи побратимів ціною власного життя, в населеному пункті Чмирівка Луганської області Сергій загинув. Однак його загибель змогли підтвердити лише у листопаді цього року, тому понад 600 днів рідні сподівалися на те, що захисник живий. У Сергія залишились дружина, дві доньки та син.
Сергія пам’ятають як завжди усміхненого, привітного, доброго та щирого чоловіка, який готовий завжди прийти на допомогу.
23 листопада 2023 року воїна поховали у рідному селі. Указом президента Сергія Співака посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеню.