Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Тузли Білгород-Дністровського району Собченка Михайла Миколайовича, який загинув від рук російських окупантів у жовтні 2024 року.
Як повідомили у Тузлівській громаді народився Михайло 2 квітня 2001 року у селі Тузли. Тут навчався у Тузлівському опорному закладі середньої освіти. Згодом хлопець одружився, у пари з’явилась дитина. Всі знали його як світлу, чесну і порядну людину, яка завжди прийде на допомогу.
Від початку повномасштабного вторгнення Михайло доєднався до лав ЗСУ. Пройшовши навчання за кордоном, став навідником 1 відділення, 2 взводу зенітного ракетного артилерійського дивізіону військової частини А 3029, 15 бригади оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади – «Кара-даг».
Згодом захисника підвищили до молодшого сержанта, і він зі своєю бригадою став виконувати бойові завдання у найгарячіших напрямках фронту – Запорізькому та Донецькому.
Тузлівська громада допомагала захиснику і його бригаді не тільки донатами, але й плетінням маскувальних сіток, виробленням окопних свічок, які передати не встигли. Як повідомила психолог Тузлівської школи, де навчався Михайло, після перемоги військовий мав завітати до стін рідної школи аби поспілкуватися з вчителями та з учнями, розповісти про важливість навчання.
Михайло був дуже відданий військовій справі, завжди бездоганно та професійно виконував всі поставлені задачі, за що і був нагороджений відзнакою «За доблесну службу» та орденом « За мужність III ступеня».
9 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Селидове Донецької області захисник загинув від отриманих травм. 16 жовтня воїна провели в останню путь та поховали у рідному селі на місцевому кладовищі.
1 листопада молода дружина загиблого військового створила петицію щодо посмертного присвоєння йому звання героя України, яку можна підписати за посиланням.