Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця села Мирнопілля Білгород-Дністровського району Швеця Олександра Сергійовича, який загинув від рук російських окупантів у січні 2025 року.
Як повідомляє Саратська селищна рада, народився Олександр 11 вересня 1987 року селі Ісаєве Миколаївської області. Згодом разом із родиною переїхав мешкати до села Мирнопілля, де минули його дитячі та шкільні роки.
Закінчивши Мирнопільську школу, Олександр був призваний на строкову військову службу. У 2005 році Олександр був призваний на строкову військову службу, яку проходив у прикордонному загоні. Після завершення служби повернувся до мирного життя, працював на ринку «7 км» в Одесі.
У 2013 році Олександр зустрів свою майбутню дружину Ольгу, згодом подружжя оселилося у селі Введенка. У 2014 році в родини народився син Сергій.
Олександр був працьовитим чоловіком, який не боявся важкої роботи. Чоловік протягом тривалого часу виїжджав на заробітки до міста Чорноморськ, де працював промисловим альпіністом.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр добровільно доєднався до лав ЗСУ. Маючи попередній досвід, став виконувати військовий обов’язок у складі 18-го окремого протитанкового батальйону, 35-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.
Був гранатометником відділення військової частини. Разом із побратимами боронив найзапекліші напрямки фронту, зокрема й Донецький.
8 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Петропавлівка Донецької області, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу матрос загинув. Проте ще тривалий час вважався зниклим безвісти, що давало надію його рідним.
У вересні 2026 року гірка звістка офіційно підтвердилась. 19 вересня воїна змогли провести в останню путь та з усіма військовими почестями поховали у селі Введенка.
Інтернет-видання Бессарабії
