Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Білгород-Дністровський Шевчук Андрія Сергійовича, який загинув від рук російських окупантів у серпні 2014 року.
Як повідомляє платформа пам’яті загиблих “Inheart”, народився Андрій 4 червня 1979 року у місті Будапешт (Угорщина). Оскільки батько Андрія – військовий, родина дуже часто переїжджала. У свій час Андрій змінив сім шкіл, але вчився добре та швидко вливався у колектив.
У вільний час хлопець грав на музичних інструментах, також займався спортом. В сім років його відібрали в Школу олімпійського резерву з плавання. Однак, це швидко завершилось, бо сім’ї знов довелося переїхати. Цього разу у місто Білгород-Дністровський, де хлопець став навчатися у школі № 3, яку закінчив у 1996 році.
Батько хлопця часто брав його у військові табори, тож після школи Андрій спробував вступити до військового училища, але не пройшов за результатами конкурсу. Однак пізніше вступив до Одеського державного університету, де закінчив два факультети: економічна географія та юридичний.
Через деякий час відслужив строкову службу. У цивільному житті чоловік працював юристом у “Нафтогазі” та “Київобленерго”. Однак восени 2013 року Андрій вже був у перших рядах протестувальників. Згодом записався в добровольчий батальйон “Донбас”.
Після місяці навчань в Нових Петрівцях захисник відправився на фронт у складі 2-го батальйону спеціального призначення НГУ ”Донбас”. Мав звання солдата резерву, був старшим сапером. Серед побратимів отримав позивний “Орест”.
Разом із батальйоном захисник боронив Донеччину: брав участь у боях за Ізюм, Слов’янськ, Харцизьк, Курахове, згодом у Іловайську. Останній дзвінок Андрія був з селища Червоносільське, після так званого “зеленого коридору”. Тоді захисники перебували у оточенні, а воїн отримав поранення в руку і контузію.
29 серпня 2014 року, після розстрілу евакуаційної колони, було видано наказ виходити самовільно всім охочим. Вранці живих і поранених взяли в полон.
3 вересня тіло військового разом з тілами ще 96 інших загиблих в Іловайському котлі було привезено до Дніпропетровського моргу.
16-го жовтня 2014 року він був тимчасово похований на Краснопільському кладовищі міста Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Згодом був впізнаний за тестами ДНК.
У захисника залишись батьки та донька Віолетта.
Наказом Президента України за гідне та професійне виконання своїх обов’язків Шевчук Андрій був посмертно нагороджений орденом Орден «За мужність» III ступеня, а також орденом «За участь в антитерористичній операції».
1 липня 2015 року на честь Андрія Шевчука, тобто його позивним («Орест»), було названо один із танків 46-го окремого батальйону «Донбас-Україна».
Інтернет-видання Бессарабії
