Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Ізмаїл Семененка Сергія Анатолійовича, який загинув від рук російських окупантів у жовтні 2024 року.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Сергій Анатолійович 25 травня 1979 року в місті Ізмаїл. Був первістком у багатодітній родині. Спочатку вчився у місцевій школі № 4, а згодом перевівся у першу.
Отримавши базову освіту, вступив до сьомого професійно – технічного училища, по закінченню якого отримав професію зварювальника – фрезерувальника. Через деякий час став працювати за отриманою спеціальністю: всюди, де були потрібні робочі руки.
Від самого початку повномасштабного вторгнення Сергій Анатолійович добровільно доєднався до лав ЗСУ. Свій військовий обов’язок виконував на посаді водія аеромобільного відділення, аеромобільного взводу, аеромобільної роти, 2-го аеромобільного батальйону.
За свою службу воїн встиг побувати та взяти участь у бойових завданнях у найзапекліших напрямках передової. А останнім місцем служби для воїна стала пекельна Донеччина.
Тут, у жовтні 2024 року під час чергового бойового виходу захисник перестав виходити на зв’язок із рідними і згодом став вважатися безвісті зниклим. Майже рік родина жила надіями на повернення свого військовослужбовця.
Однак вже у вересні 2025 року гірка звістка офіційно підтвердилась. Виявилося, що 2 жовтня 2024 року в ході виконання бойового завдання біля населеного пункту Богоявленка, Волноваського району, Донецької області, воїн загинув.
8 вересня у рідному місті військовослужбовця провели в останню путь та з усіма військовими почестями поховали на Алеї Слави нового кладовища.
Інтернет-видання Бессарабії
