Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця селища Сарата Білгород-Дністровського району Ротару Сергія Сергійовича, який загинув від рук російських окупантів у березні 2024 року.
Як повідомляє Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Одеської області, народився Сергій 28 грудня 1991 року. Чоловік мав мати й батька – інваліда першої групи. Свій професійний шлях Сергій починав із приймального відділення Саратської центральної районної лікарні.
За цей час встиг надати допомогу багатьом людям громади, здобувши вдячність пацієнтів та повагу колег за професіоналізм і щире ставлення до кожного.
Згодом у Сараті Сергій зустрів і своє кохання – Анастасію, з якою створив родину та виховував двох синів. Через деякий час родина оселилась в Одесі. У місті чоловік працював фельдшером відокремленого підрозділу Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги №5.
15 березня 2024 року під час ворожого ракетного удару по Одесі, бригада, в якій працював Сергій, одна із перших виїхала на місце удару аби допомогти постраждалим. Однак в ході підступного повторного балістичного удару по тому ж місцю, фельдшер загинув на місці.
19 березня медика з почестями поховали у Одесі. Невдовзі, у червні 2024 року, Указом Президента фельдшера Сергія Ротару було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
15 березня 2025 року, у роковини загибелі Сергія, в місті Одеса відкрили сквер, а також пам’ятну дошку на його честь.
Інтернет-видання Бессарабії
