Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Білгород-Дністровський Рехвіашвілі Гію Джамбуловича, який загинув від рук російських окупантів в серпні 2022 року.
Народився Гія Рехвіашвілі 14 вересня 1990 року в місті Білгород-Дністровський. Хлопчик був веселий, активний та з дитинства мав загострене почуття справедливості. Дуже багато часу проводив займаючись футболом в Білгород-Дністровській ДЮСШ. Як кажуть тренери, футбол для Гії був не тільки захопленням, а й покликанням.
Після закінчення школи, хлопчик, зважаючи на свої якості, обрав для себе професію й став адвокатом. Закінчив факультет адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія» й повʼязав своє життя зі здобутою професією. Гія тривалий час працював слідчим, відповідально виконував керівну роботу, був адвокатом Ради адвокатів Одеської області, співзасновником та керуючим партнером АО «Гранд партнерз». Встиг чоловік здійснити ще одну свою мрію: знайшов справжнє кохання та створив міцну сімʼю. Разом з дружиною Ольгою виховував донечку Тіну.
“Він мав шалену енергетику, неймовірну жагу до життя, він ніколи не чекав, коли покличуть на допомогу, бо першим простягав руку і робив для людей усе, що міг, із притаманною йому щирістю душі. Коли почалася війна, Гія був серед перших, хто пішов захищати рідну Україну, бо він – воїн! Бо хто, казав, якщо не він? Зараз дуже важко і боляче, але ми маємо бути сильними, бо любимо тебе, а ти завжди дарував сміх та гарний настрій, навіть у похмурі дні… Гія – ти завжди залишишся у наших серцях, у нашій пам’яті” – зазначили його колеги з Ради адвокатів Одеської області.
Коли російські загарбники повномасштабно вдерлися в Україну, Гія добровільно вступив до лав ЗСУ, аби захистити свій дім. Своє життя воїн віддав захищаючи країну на перших рубежах її оборони 19 серпня 2022 року.
“У нас були зовсім інші плани на життя, але почалася війна і він в перші ж дні пішов захищати Батьківщину, сказав мені, що інакше не може вчинити, тому що його виховали таким, і він хотів би, щоб наша Тіна не бачила букву Ź і виросла і жила в новій сучасній Україні. Гія мені обіцяв, що повернеться з перемогою і ми разом будуватимемо нову країну… Але на жаль все вийшло інакше, як ми не планували. Нам дуже важко жити без нього, я навіть не уявляю, як багато ми хотіли зробити разом, але не змогли… Він мій син, я пишаюся ним. Мені пишуть з Грузії, вона теж плаче, тому що ще один Герой-грузин загинув звільняючи Україну і Грузію від Путіна і російських окупантів. І це так” – розповів батько Гії Джамбулі.
Аби назавжди увічнити памʼять про свого сина, чоловіка та батька, родина Рехвіашвілі започаткували в рідному місті воїна футбольний турнір пам’яті імені Гії Рехвіашвілі. Разом з міською радою вже два роки поспіль в Білгороді-Дністровському проводять такі змагання серед дитячих футбольних команд.