Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця Білгород-Дністровського Осіпова Віктора Юрійовича, який загинув від рук російських окупантів у грудні 2023 року.
Віктор народився 10 жовтня 1984 року у місті Білгород-Дністровський. Він мав вищу юридичну освіту, був розумним, харизматичним, з розвиненою інтуїцією та логікою.
Віктор був призваний в АТО у 2015 році, і з того моменту захищав Україну. Військовий пройшов шлях від стрільця та помічника гранатометника до командира гармати, а також неодноразово боронив державу на гарячих точках: Золоте, Гранітне, Мар’їнка та інших пунктах на лінії зіткнення. За відмінне виконання службових обов’язків мав багато нагород і відзнак від військового керівництва.
Під час повномасштабного вторгнення Віктор, як командир гармати, разом зі своїми побратимами перебував на сході України. Брав участь у звільненні Одеської (поблизу острова Зміїний), Миколаївської, Херсонської областей, а також міста Херсон.
Після визволення Херсона разом із товаришами по службі боронив Україну в районі Авдіївки, Мар’їнки, а далі знову на рубежі Херсонщини, перебуваючи весь час під щоденними обстрілами противника.
Під керівництвом Віктора Осіпова жоден солдат розрахунку не був вбитий і не отримав значного поранення – його розрахунок вважався одним з найкращих у артилерійській частині. Він навіть спромігся зберегти ввірену йому гармату, до якої ставився, як до людини.
Віктор мав великий бойовий досвід, що допомагало йому уникати помилок, завдаючи максимальної шкоди ворогу. Військовий був зокрема турботливим до побратимів: мав великі організаторські та педагогічні здібності, дбав про солдатів, їх побут, допомагав і був завжди поряд.
За дев’ять років служби у ЗСУ був нагороджений бойовими медалями від Міністерства оборони та ВМС України, мав особисту подяку від Командувача ВМС.
27 грудня 2023 року у зоні бойових дій його серце не витримало щоденних надзвичайно жорстоких обстрілів.
Нещодавно рідний брат загиблого створив петицію з проханням надати Віктору почесне звання Героя України (посмертно), яку можна підписати за посиланням.